Вивалювати, -люю, -єш, сов. в. вивалити, -лю, -лиш, гл.
1) Вываливать, вывалить, выкидывать, выкидать изъ чего либо.
2) Выбивать, выбить. Вивалив двері. Cм. виваляти.
3) Вываливать, вывалить, высовывать, высунуть. Язик вивалив мов та собака. — очі. Вытаращить, выкатить глаза. Вивалив очі як баран.
Дури́світ, -та, м. 1) Обманщикъ, шарлатань. 2) = дурилюд 2.
Забербе́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Койлити, -лю, -лиш, гл. У днѣстров. скихъ рыбаковъ: складывать канатъ кругами.
Оденьки Cм. оденки.
Погуляння, -ня, с.
1) Гуляніе, хожденіе куда либо въ свободное время. У неділю одпрохалась якось у батька на погуляння. Вийшли ми за село, на могилу.
2) Охота; война. Як поїхав королевич на погуляннє, та покинув Марусеньку на горюваннє. Як приїхав Василь з погуляння: пані-матко, де моя Галя? А Мазепенко... зібрав свою ватту, — гайда в степ! да й забушував. Гей, каже, царю, давай на погуляннє! Петро жахнувся: знав, що ніякою силою не одоліє.
3) Пирушка, гульба. Узяв вісім п'ятаків на погуляння. Ум. погуля́ннячко. З погуляннячка йду, я нікого не боюся.
Присвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить.
Пропитати, -ся. Cм. пропитувати, -ся.
Циганщина, -ни, ж. Свадебный обрядъ во вторникъ (или среду), состоящій въ выпрашиваніи переодѣтыми (цыганами и пр.) свадебными гостями, различныхъ даяній, кот. потомъ пропиваются. Также: люди, кот. участвуютъ въ этомъ обрядѣ и самый добытый даянія. Як прийдуть усі люде до дому молодого, то тоді починається циганщина. Циганщина збірається увечері. Убереться один чоловік у жіночий убір, а другий чоловік убереться у салдатський мундір, а пику умаже сажею, і тоді забірають усі люде мішки і йдуть циганити з музиками. (Придя въ хату, переодѣтые играютъ роль цыганъ, танцуютъ, а остальные — выпрашиваютъ и крадутъ). Нациганять усячини, та тоді прийдуть до весільного батька і продадуть кому небудь свою циганщину, а на ті гроші куплять собі горілки, бо батько весільний циганам не дає горілки. (Затѣмъ пируютъ).
Челядський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный молодежи. Челядські пісні.