Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погребний
погребник
погребнутися
погребня
погребовий
погребовини
погребти
погривина
погризти
погризтися
погримати
погріб
погріб 2
погрібати
погрібач
погрібний
погрібняк
погрімання
погрімати
погріти
погрітися
погріхувати
погрішити
погрішник
погрожати
погрожування
погрожувати
погроза
погрозити
погрозка
погромадити
погромити
погромище
погронитися
погрузити
погрюкати
погрюкувати
погуба
погубитель
погубити
погубляти
погудити
погудка
погук
погукати
погукнути
погуковщина
погукування
погукувати
погулянка
погуляння
погуляти
погупцювати
погуркати
погуркотіти
погурчати
погусти
погустіти
погустішати
погуторити
погутькало
поґаздувати
поґвалтувати
поґездґатися
поґерґотати
поґрасувати
поґулати
подавальник
подавання
подавати
подаватися
подавити
подавитися
подавник
подавно
подала
подалеко
подалі
подаремне
подарити
подарковий
подарок
подарря
подарувати
подаруватися
подаруйко
подарунок
подарунько
подати
податковий
податливий
податний
податок
подать
подача
подбати
подвиг
подвигати I
подвигати II
подвигатися
подвижник
подвижництво
подвижницький
подвійний
подвійно
подвіренько
подвірній
подвіронько
подвір'я
подвоїти
подвоїтися
подворець
подейкувати
подеколи
подекуди
подена
поденник
поденниця
поденно
подення
Блазен, -зна, м. = блазень. Ном. № 1327.
Буваличі, -чів, м. мн. Фантастическая мѣстность, въ которой случаются съ человѣкомъ различныя приключенія, испытанія. Фр. Пp. 128. Бував він у Бувалинах. Ном. № 5775.
Гри́цик, -ка, м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли. Грин. І. 31.
Жвяхті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. Жвяхтіли мокрі личаки. Котл. Ен. V. 53.
Заві́рити Cм. завіряти.
Ме́рин, -на, м. Меринъ, холощеный жеребець. Вернулись із добрим мерином... жеребця такого доскочили, що так і йграє на поводі. К. ЧР. 115. Ум. мерине́ць. Ном. № 770.
Наплавни́й, -а́, -е́ Пловучій. Наплавний млин, міст. КС. 1883. IV. 743.
Паровиця, -ці, ж. 1) Пара воловъ съ упряжью и возомъ, преимущественно чумацкихъ. Рудч. Чя. 252. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею. МВ. Паровиця таких гарних волів. Г. Барв. 380. Паровиць зо три у його волів. Черк. у. 2) Тулупъ и свита, надѣтые вмѣстѣ. А як почались холоди та сльота, шо тут робити? В свиті холодно, кожуха шкода, — так тоді паровицю натягнув: кожух гріє, а свита зверху, то хоч і мочить та до кожуха не пристає. Брацл. у.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Трухлий, -а, -е. Трухлый, гнилой (о деревѣ и пр.). Шейк. Трухле дерево. Г. Барв. 416.
Нас спонсорують: