Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погребний
погребник
погребнутися
погребня
погребовий
погребовини
погребти
погривина
погризти
погризтися
погримати
погріб
погріб 2
погрібати
погрібач
погрібний
погрібняк
погрімання
погрімати
погріти
погрітися
погріхувати
погрішити
погрішник
погрожати
погрожування
погрожувати
погроза
погрозити
погрозка
погромадити
погромити
погромище
погронитися
погрузити
погрюкати
погрюкувати
погуба
погубитель
погубити
погубляти
погудити
погудка
погук
погукати
погукнути
погуковщина
погукування
погукувати
погулянка
погуляння
погуляти
погупцювати
погуркати
погуркотіти
погурчати
погусти
погустіти
погустішати
погуторити
погутькало
поґаздувати
поґвалтувати
поґездґатися
поґерґотати
поґрасувати
поґулати
подавальник
подавання
подавати
подаватися
подавити
подавитися
подавник
подавно
подала
подалеко
подалі
подаремне
подарити
подарковий
подарок
подарря
подарувати
подаруватися
подаруйко
подарунок
подарунько
подати
податковий
податливий
податний
податок
подать
подача
подбати
подвиг
подвигати I
подвигати II
подвигатися
подвижник
подвижництво
подвижницький
подвійний
подвійно
подвіренько
подвірній
подвіронько
подвір'я
подвоїти
подвоїтися
подворець
подейкувати
подеколи
подекуди
подена
поденник
поденниця
поденно
подення
Барва, -ви, ж. 1) Краска, цвѣтъ. Гол. II. 520. Стіни були помальовані ясно-жовтою барвою. Левиц. Пов. 19. 2) Ворса на сукнѣ. Н. Вол. у. 3) Форменная одежда. Козацьку барву прибірає, зброю наряжає. Гол. І. 10. Ливрея. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Водяна, -ної, ж. Водянка.
Зва́дитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. У кого вийде яка звада на новий рік, — цілий рік зводитиметься. Ном. № 13411.
Зрадити Cм. зраджати.
Їсточки гл. = ї́стоньки. Божая Мати їсточки носить. Kolb. І. 99. Носила їсточки і пить. Мкр. Г. 21.
Метикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, соображать.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було. Верхнеднѣпр. у.
Поцокатися, -каюся, -єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Синичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ синиця. Чуб. V. 465. 2) Раст. Delphinium elatum L. ЗЮЗО. І. 121.
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж., Сосн. у.
Нас спонсорують: