Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пасисто
пасіка
пасічити
пасічка
пасічник
пасічниківна
пасічникування
пасічникувати
пасічниця
пасішник
пасія
паска
пасклин
паскуд
паскуда
паскудивий
паскудити
паскудитися
паскудний
паскудник
паскудниця
паскудність
паскудно
паскудство
паслина
паслін
пасман
пасмистий
пасмо
пасмуга
пасовий
пасовисько
пасовиця
пасовище
пасок
пасока
паста
пастая
паства
пастернак
пасти I
пасти II
пастирка
пастися
пастівень
пастівник
пастка
пастрама
пастрома
пастрьома
пастух
пастухувати
пастушечка
пастуший
пастушити
пастушка
пастушок
пастущина
пасть
пасчаний
пасчин
пасчинка
пательня
патер
патериця
патик
патика
патинок
патичка
патичок
патиччя
паткань
патлама
патламити
патлань
патлатий
патлач
патлашки
патли
патока
патолоч
патолоча
патрамент
патрати
патрахіль
патрет
патретник
патріот
патріотизм
патріотичний
патріотка
патріярх
патрон
патрохати
патрувати
патьок
патьохи
патя
патякало
патякати
патяки
паужіня
пауз
паузник
паук
пауки
паучина
паучиня
пах
паха
пахання
пахати
пахва
пахвина
пахіття
пахмурний
пахмурно
пахно
пахнота
пахнути
Буроха, -хи, ж. Завирушка бурая, Accentor modularis. Вх. Уг. 229.
Віймити, -млю, -миш, гл. Отнять. Ще мені мачуха сорочки не вшила, вже мені мачуха здоров'я віймила. Гол. ІІІ. 274.
Зрунтати, -таю, -єш, гл. Испортить, сдвинуть съ мѣста, почти разрушить. Подольск. г.
Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому. Лебед. у.
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ. Черниг.
Покахикати, -каю, -єш, гл. Покашлять.
Поснідкувати, -ку́ю, -єш, гл. = поснідати. Що ж ми мемо поснідкувати, моя мила дівчино? Гол. І. 201.
Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. ХП. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. лоспішне́нько.
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
Чохлатий, -а, -е. Имѣющій чохли на рукавахъ (о рубахѣ). Г. Барв. 327. Старша світилка багата, на їй сорочка чохлата. Мил. Св. 49.
Нас спонсорують: