Добро́дійка, -ки, ж. 1) Благодѣтельнница. 2) Сударыня. "Так ти на тім світі була?» — Була, моя добродійко. — «Що ж ти там бачила?» — Усе бачила, добродійко, що діється з грішними душами. 3) Госпожа. Добродійка N сіми днями виїхала звідси. 4) Шано́вна добро́дійко! Високопова́жна добро́дійко. Милостивая государыня! Ум. Добро́дієчка.
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій.
2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний.
Наража́тися, -жаюся, -єшся, гл. Нараджуватися. Ой там Михальок умивається, із своїм таточком наражається.
Повстрявати, -ряємо́, -єте́, гл. 1) Втыкаться (во множествѣ). Такий ліс, що йому кінця нема, а високий такий, що аж у небо вершки повстрявали. 2) Вмѣшаться (о многихъ). І чого вони всі туди повстрявали? Хиба то їх діло?
Покаплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолостить (многихъ).
Русавка, -ки, ж.
1) = русалка. Русавки полиню бояться.
2) — пахнівка. Раст. Antoxantum odoratum.
Сплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разграбить, разорить.
Хліборобник, -ка, м. = хлібороб. Ум. хліборо́бничок. Кому ж ти, косо, достанешся: чи школничку, чи полковничку, чи прежньому хліборобничку, що в поле йде — не вмивається.
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. З такою чулою, як у нього душою. Дізналася своїм серцем чулим. Так мовив чулий Евріал.
