Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приморгувати
приморити
приморожувати
приморозок
приморщити
примостити
примостка
примотатися
примочити
примочувати
примощати
примощувати
примощуватися
примружити
примружувати
примудрувати
примудькатися
примулина
примулити
примуляти
примуровувати
примурок
примус
примусити
примусія
примусний
примучити
примучувати
примушати
примушений
примушування
примушувати
примха
примхати
примхливий
примхуватий
примчати
примчатися
прим'яти
принавіть
принада
принаджувати
принаджуватися
принадний
принадність
принадно
принадонька
принаймні
приналежати
приналежатися
приналежний
принамний
принамні
принародно
принатурити
принатурювати
принатурюватися
принда
приндитися
приневільний
приневолити
приневолювання
приневолювати
принести
принижатися
принижити
принижувати
приникати
приновити
принос
приносини
приносити
приношати
принудити
принуждатися
принука
принукувати
принц
принцизна
приняти
приобіцяти
приобріти
приодіва
приодіти
приожеледитися
приоколоток
прионадити
приорати
приоружити
приоружувати
приорювати
приорюватися
приоставати
приостанок
приостати
приощадити
приощажати
припадати
припадатися
припадистий
припадком
припадливий
припадок
припадь
припай
припалий
припалити
припалювання
припалювати
припанитися
припарка
припарувати
припас
припасати
припасний
припасти
припасти 2
припасувати
припек
припекти
Безсилий, -а, -е. Безсильный. МВ. (О. 1862. І. 85).
Закру́чувати, -чую, -єш, сов. в. закрути́ти, -кручу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, закрутить, завертѣть. Козак сього не злюбив, тілько усок закрутив. Мет. 115. Закрутив носом, як тертого хріну понюхав. Ном. № 3396. Закрутив веремія. Ном. № 3928. 2) Закручивать, закрутить (о вѣтрѣ). Як повіяв вітер, посіяв сніг зверху і знизу, далі як закрутило! О. 1802. IV. 87. 3) Зарабатывать, заработать пряденіемь. А Ганна грошей не жалувала... посилала, що було закрутить веретеном. Лев. І. 57. 4) сов. в. Закутить. Шо за тиждень заробе, усе у неділю прогуля. От раз... узяв він у хазяїна плату, та як закрутив. Мнж. 142.
Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.
Индичитися, -чуся, -чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!... знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Каптанчик, -ка, м. Ум. отъ каптан.
Лабзюкати, -каю, -єш, гл. Попрошайничать, выпрашивать. Лабзюкати хліб під вікном.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю. Левиц. Пов. 173.
Осовище, -ща, с. Болѣзнь у скота: затвердѣніе, опухоль вымени. Мнж. 188.
Подзенькати, -каю, -єш, гл. = подзеленькати.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
Нас спонсорують: