Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приморгувати
приморити
приморожувати
приморозок
приморщити
примостити
примостка
примотатися
примочити
примочувати
примощати
примощувати
примощуватися
примружити
примружувати
примудрувати
примудькатися
примулина
примулити
примуляти
примуровувати
примурок
примус
примусити
примусія
примусний
примучити
примучувати
примушати
примушений
примушування
примушувати
примха
примхати
примхливий
примхуватий
примчати
примчатися
прим'яти
принавіть
принада
принаджувати
принаджуватися
принадний
принадність
принадно
принадонька
принаймні
приналежати
приналежатися
приналежний
принамний
принамні
принародно
принатурити
принатурювати
принатурюватися
принда
приндитися
приневільний
приневолити
приневолювання
приневолювати
принести
принижатися
принижити
принижувати
приникати
приновити
принос
приносини
приносити
приношати
принудити
принуждатися
принука
принукувати
принц
принцизна
приняти
приобіцяти
приобріти
приодіва
приодіти
приожеледитися
приоколоток
прионадити
приорати
приоружити
приоружувати
приорювати
приорюватися
приоставати
приостанок
приостати
приощадити
приощажати
припадати
припадатися
припадистий
припадком
припадливий
припадок
припадь
припай
припалий
припалити
припалювання
припалювати
припанитися
припарка
припарувати
припас
припасати
припасний
припасти
припасти 2
припасувати
припек
припекти
Брейцара, -ри, ж. «Желѣзное кольцо, которымъ прикрѣпленъ къ ґерлиґѣ барнак» Мнж. 176.
Драголю́б, -ба, м. Раст. a) Mentha arvensis, полевая мята, б) Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. І. 127. Ум. драголю́бчик. Мил. 96. Ти, Одарко, ти, голубко моя, що ти мені та за зілля дала? Дала тобі драголюбчику, ти Іванку, мій голубчику. Чуб. V. 34.
Лига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сходиться съ кѣмъ, связываться съ кѣмъ; соединяться.
Перепічка, -ки, ж. 1) = перепічайка 1. Чуб. VII. 445. На столі постановили чарку і горілку, три перепічки на маслі, ковбаси тарілку. Мкр. Н. 2) Маленькая пасочка, которую даютъ священнику послѣ освященія пасхальнаго хлѣба. Вх. Зн. 48. Ум. пере́пічечка. Чоловіче, напечу я тобі перепічечок. Грин. II. 164.  
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Смак, -ку, м. 1) Вкусъ въ пищѣ. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. у сма́к. Со вкусомъ, съ удовольствіемъ; вдоволь. Тепер усяк наївся в смак свяченої паски. КС. 1882. IV. 162. Поцілувались гарно в смак. Котл. Ен. І. 18. Насумувались в смак. Котл. Ен. І. 36. до смаку, не до смаку. По вкусу, не но вкусу. живеш, живеш і смаку не чуєш — нѣтъ тебѣ отъ жизни никакого удовольствія. Мнж. 164. 2) Вкусъ въ художествѣ, понятіе о прекрасномъ. Не дасть йому розвинути художницького смаку свого. К. ХП. 18. Надивилась на волохів, на турків і позичила в їх трохи східнього смаку до дуже ясних кольорів в убранні. Левиц. Пов. 204.
Стегно, -на́, с. 1) Ляшка. Котл. Ен. VI. 71. Также у вола. Рудч. Чп. 254. Не показуй чоловіку стегна. Ном. № 9156. 2) Часть терлиці. (Cм.). Шух. І. 147. Ум. стегенце. Рудч. Ск. II. 5. Ув. стегни́ще, стегняка. Ном. стр. 303, № 468. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка. Ном. № 6081.
Тьмущий, -а, -е. Тьма-тьмуща. Cм. тьма 3.
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку. Черн. у.
Шкідно нар. 1) Вредно. 2) Съ причиненіемъ вреда. Шкідно ударив вола. Камен. у.
Нас спонсорують: