Болботливий, -а, -е. 1) Болтливый.
2) Неотчетливо говорящій.
Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей).
Галушечка, -ки, ж. Ум. отъ галушка.
Дарівщи́на, -ни, ж. Подаренное. Ми на дарівщині житимемо.
Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Пірити, -рю, -риш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить = піжити 1. А на дворі дощ такий пірить.
2) Бить, колотить.
Позаколихувати, -хую, -єш, гл. = позаколисувати.
Поквільно нар.
1) = покволом.
2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським.
Примастка, -ки, ж.
1) Сдабриваніе корма.
2) мн. Льстивыя рѣчи, сладенькія слова. Примастками балака.