Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посолодіти
посолодкий
посолодко
посолодшати
посолоніти
посолонцювати
посольство
посольський
посопти
посороматися
посоромити
посоромитися
посоромно
посортувати
посотникувати
посохляний
посохнути
посохти
посохтувати
поспадати
поспасибіти
поспати
поспатися
поспашувати
поспекатися
поспивати
поспиватися
поспит
поспитати
поспитатися
поспихати
поспів
поспівати I
поспівати II
поспів'я
поспіл I
поспіл II
поспілий
поспіль
поспільство
поспінути
поспіратися
поспіти
поспіх
поспішати
поспішатися
поспішний
поспішно
посплітати
посплітатися
посповняти
посповнятися
посполитий
посполитися
посполиця
посполу
поспольний
поспольство
поспонувати
поспорожняти
поспорожнятися
поспособійка
поспотикатися
посправляти
поспродувати
поспродуватися
поспрошувати
поспускати
посрібнити
посрібрити
посрібритися
поссати
постав
постава
поставати
поставати II
поставець
поставити
поставитися
поставкувати
поставління
поставляти
поставлятися
поставний
поставник
постадникувати
постадниця
постанець
постанова
постановити
постановляти
постаратися
постарий
постаритися
постаріти
постаростувати
постарувати
постарчати
постаршинувати
постати
постаткувати
постать
постачати
постачатися
постебнувати
постелечка
постелити
постеління
постель
постельниця
постеля
постеляти
постелятися
постерегти
постерігання
постерігати
постерігатися
постернак
постигати
постиденний
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл. 1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька. Н. Вол. у. 2) Стучать, стукнуть. 3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють. Харьк. г. 4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати. Ном. № 9075. 5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи). 6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала. Новомоск. у. Залюбовск.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Незмагати, -гаю, -єш, гл. Слабѣть. Здоров'я незмагає; сила незмагає. Черк. у.
Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? К. Іов. 13. Напою я кониченька з повного відерця. Чуб. V. 382. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя. Котл. Ен. III. 15. 2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях. Стор. МПр. 54. 3) Махровый. Моя врода — повная рожа. Чуб. V. 575. 4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Кв. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Чуб. V. 107. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір. Мет. 108.
Позмішувати, -шую, -єш, гл. Смѣшать (во множествѣ).
Помирна, -ної, ж. Мировая. Ось я вам напишу помирну. Ном. № 4204.
Пообламуватися, -муємося, -єтеся, гл. Обломиться (во множествѣ).
Поодг.. Cм. повідг..
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.
Чернечий, -а, -е. = чернецький. Чернеча злоба до гроба. Ном. № 202. Надів на себе рясу чернечу. Рудч. Ск. II. 148.
Нас спонсорують: