Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Вивождати, -ждаю, -єш, гл. = виводити. Дуків сребраників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Мет. 382.
Витрухати 2, -хаю, -єш = витрусити
Затюѣкати, -каю, -єш, гл. 1) Закричать: тю! 2) Запугать крикомъ на кого.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину. Чуб. IV. 163.
Любва́, -ви, ж. = любов. Тоді любви бере, як достатки є. Ном. № 8921.
Натина, -ни, ж. 1) Раст.: дикая лебеда, Chenopodium album. Шух. І. 21. 2) Кушанье изъ лебеды. Kolb. І. 54.
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена. Мнж. 189.
Повистарювати, -рюємо, -єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міусск. окр.
Стіжечок, -чка, м. Ум. отъ стіг.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Нас спонсорують: