Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Бер! Ii меж = бирь. Вх. Зн. 2.
Вавчар, -ра, м. Кличка стараго кота. Желех. Ой ти вавціру поганий! (говорится переносно и о человѣкѣ, совершающемъ проказы, наносящемъ ущербъ). Фр. Пp. 134.
Гру́ди, -де́й, ж. мн. Грудь, перси. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Ном. Хрипить у грудях — не буть мені в людях. Ном. Коралі і дукачі як жар горіли на її повних грудях. Федьк. Ум. Гру́доньки.
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму. Херс.
Переліжка, -ки, ж. Короткія трубочки изъ спирально свернутой проволоки или жести, — при составленіи ожерелья изъ монетъ, крестовъ нанизываются послѣ каждой монеты, креста, что бы эти послѣдніе не сбивались въ кучу. Шух. І. 130, 131, 281, 284-287.
Побагатіти, -тію, -єш, гл. Разбогатѣть (о многихъ). Побагатіли всі так, що й годі! Ні приступу до їх!
Скатертонька, -ки, ж. Ум. отъ скатерка.
Стидко нар. Стыдно, постыдно. Стидко, бридко Яремою зваться, а Ярема: «Гов!». Ном. № 6285.
Тризілля, -ля, с. = тройзілля.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз. Ном. № 348.
Нас спонсорують: