Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Білявіти, -вію, -єш, гл. Становиться бѣлолицымъ, бѣлокурымъ.
Відмолодити, -джу, -диш, гл. 1) Вернуть молодость. 2) О тѣстѣ: сдѣлать мягче.
Де́нце, -ця, с. Донышко. Ум. отъ дно.
Запозавчо́ра нар. Третьяго дня. Волч. у.
Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Копивка, -ки, ж. = копилиця. Вх. Лем. 426.
Лопуша́ний, -а, -е. = лопуховий. дурень лопуша́ний — презрительно о простонародьѣ. Гордують — от не токмо вельможнії, а й так дурні лопушані. Ном. № 2461.
Ступчастий, -а, -е. О вышивкѣ: вышитый ступчиками. Kolb. І. 48.
Хихітня, -ні, ж. Смѣхъ, хихиканіе. Cм. хихіт. хихітню справляє. Смѣется. Конст. у.
Нас спонсорують: