Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Вертунець, -нця, м. Летучая мышь? (Вночі) одні тільки вертунці часом літали перед його очима. Мир. ХРВ. 306.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Мармуро́вий Cм. марморовий.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Невзаміту нар. Незамѣтно, непримѣтно.
Пацю! меж. = паць. Лохв. у.
Приморити, -рю́, -риш, гл. Приморить.
Скоробагатько, -ка, м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Царя, -ряти, с. = цареня. Шевч. ІІ. 13.
Нас спонсорують: