Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протопопша
протоптати
проторг
проторгувати
проторохтіти
проторувати
проточина
проточити
проточний
протратити
протремтіти
протримати
протринькати
протрубити
протрусити
протруситися
протрухлявіти
протрухнути
протрясти
протрястися
протряхати
протупати
протупотіти
протурбуватися
протурготіти
протурити
протуркати
протуркотати
протуркотіти
протурчати
протуряти
протьохкати
протюкати
протюпати
протяг
протягати
протягатися
протяглий
протягом
протягти
протяжний
проучати
профатний
професор
професорівна
професорка
професорство
професорський
професорувати
профіт
прохававкати
прохажка
прохазяйнувати
прохалавкнути
прохальний
прохамаркати
проханий
прохання
прохапуватися
прохарамаркати
прохарчити
прохарчитися
прохарчування
прохарчувати
прохарчуватися
прохатарь
прохати
прохатися
прохач
прохватень
прохвистати
прохворіти
прохворостити
прохвостиця
прохилити
прохиляти
прохід
прохідка
прохідний
прохіра
прохірний
прохірство
прохлипати
прохлюпатися
прохмелитися
прохмелятися
проходжати
проходжуватися
проходити 1
проходити 2
проходитися
проходка
прохожалий
прохожий
прохожуватися
прохолода
прохолодати
прохолоджати
прохолоджатися
прохолодний
прохолодно
прохолонути
прохолоняти
прохопитися
прохоріти
прохракати
прохрипіти
прохукати
прохукувати
прохурманувати
прохухати
прохуховувати
процарювати
процвенькати
процвиндрити
процвиндрювати
процвірінькати
процвірчати
процвісти
процвіт
Брикнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ брикати. 1) Лягнуть. Кобила брикнула ногою. 2) Упасть, кувыркнуться.
Воздушок, -шка, м. Ум. отъ воздух.
Враженний, -а, -е., Ув. отъ вражий.
Змрік, -ро́ку, м. Сумракъ. Желех.
Кох, -ху, м. Корзинка? коробокъ? Дівчата танцюють з парубками — тільки одляски йдуть, а музиці так кох і наскидають грошей. Г. Барв. 58.
Крижувати, -жую, -єш, гл. 1) Воздвигать кресты. На тій землі крижі крижують, ой там вони церков будують. Чуб. III. 353. 2) Распинать на крестѣ. Ой, Ісусе мій, Сусе крижований. О. 1861. X. 92.
Мо́торошно нар. 1) Не по себѣ, нездорово. Прокинувся я, — холодно мені так, моторошно. Зміев. у. 2) Страшно, жутко. Жінко! мені щось моторошно, — чи пити, чи не пити? Котл. МЧ. 372.
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.
Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4.
Топцюватися, -цююся, -єшся, гл. Топтаться. Передні вже були біля вікна.... задні топцювалися коло хвіртки. Мир. Пов. І. 146.
Нас спонсорують: