Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протопопша
протоптати
проторг
проторгувати
проторохтіти
проторувати
проточина
проточити
проточний
протратити
протремтіти
протримати
протринькати
протрубити
протрусити
протруситися
протрухлявіти
протрухнути
протрясти
протрястися
протряхати
протупати
протупотіти
протурбуватися
протурготіти
протурити
протуркати
протуркотати
протуркотіти
протурчати
протуряти
протьохкати
протюкати
протюпати
протяг
протягати
протягатися
протяглий
протягом
протягти
протяжний
проучати
профатний
професор
професорівна
професорка
професорство
професорський
професорувати
профіт
прохававкати
прохажка
прохазяйнувати
прохалавкнути
прохальний
прохамаркати
проханий
прохання
прохапуватися
прохарамаркати
прохарчити
прохарчитися
прохарчування
прохарчувати
прохарчуватися
прохатарь
прохати
прохатися
прохач
прохватень
прохвистати
прохворіти
прохворостити
прохвостиця
прохилити
прохиляти
прохід
прохідка
прохідний
прохіра
прохірний
прохірство
прохлипати
прохлюпатися
прохмелитися
прохмелятися
проходжати
проходжуватися
проходити 1
проходити 2
проходитися
проходка
прохожалий
прохожий
прохожуватися
прохолода
прохолодати
прохолоджати
прохолоджатися
прохолодний
прохолодно
прохолонути
прохолоняти
прохопитися
прохоріти
прохракати
прохрипіти
прохукати
прохукувати
прохурманувати
прохухати
прохуховувати
процарювати
процвенькати
процвиндрити
процвиндрювати
процвірінькати
процвірчати
процвісти
процвіт
Брусленина, -ни, ж. Раст. Evonymus verrucosus Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Гикавець, -вця, ж. Заика. Вх. Зн. 10.
Жо́лоб, -ба, м. см. жоліб.
Квартира, -ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. І. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, господаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. квартирка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. Cм. кватира.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Образок, -зка, м. 1) Ум. отъ образ. 2) мн. Обранки. Раст. Calla palustris L. ЗЮЗО. I. 115. Ум. образочок.
Покутниця, -ці, ж. Кающаяся, отбывающая покаяніе, эпитемію. К. МБ. XI. 157. Иди до тої Покутниці, шо щиро покутуї, Богу сі молит. Гн. II. 98.
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Нас спонсорують: