Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протопопша
протоптати
проторг
проторгувати
проторохтіти
проторувати
проточина
проточити
проточний
протратити
протремтіти
протримати
протринькати
протрубити
протрусити
протруситися
протрухлявіти
протрухнути
протрясти
протрястися
протряхати
протупати
протупотіти
протурбуватися
протурготіти
протурити
протуркати
протуркотати
протуркотіти
протурчати
протуряти
протьохкати
протюкати
протюпати
протяг
протягати
протягатися
протяглий
протягом
протягти
протяжний
проучати
профатний
професор
професорівна
професорка
професорство
професорський
професорувати
профіт
прохававкати
прохажка
прохазяйнувати
прохалавкнути
прохальний
прохамаркати
проханий
прохання
прохапуватися
прохарамаркати
прохарчити
прохарчитися
прохарчування
прохарчувати
прохарчуватися
прохатарь
прохати
прохатися
прохач
прохватень
прохвистати
прохворіти
прохворостити
прохвостиця
прохилити
прохиляти
прохід
прохідка
прохідний
прохіра
прохірний
прохірство
прохлипати
прохлюпатися
прохмелитися
прохмелятися
проходжати
проходжуватися
проходити 1
проходити 2
проходитися
проходка
прохожалий
прохожий
прохожуватися
прохолода
прохолодати
прохолоджати
прохолоджатися
прохолодний
прохолодно
прохолонути
прохолоняти
прохопитися
прохоріти
прохракати
прохрипіти
прохукати
прохукувати
прохурманувати
прохухати
прохуховувати
процарювати
процвенькати
процвиндрити
процвиндрювати
процвірінькати
процвірчати
процвісти
процвіт
Купити Cм. купувати.
Навести́ Cм. наводити.
Нинішній, -я, -є. Сегодняшній. Нехай я од нинішньої днини належу до вашої дружини. Федьк. І. 96.
Обзиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обізватися, -звуся, -вешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться, заговорить; о животныхъ: кричать, закричать. Як зовуть, так і обзиваються. Ном. № 7127. Обізвалась стара мати та на тім боці моря: «Не плач, не плач, дитя мов!» Чуб. V. 572. Обізвався старий батько: «Чого ждеш небого?» Шевч. 72. Обізвався в лісі пугач. Левиц. І. 109.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Кв. Понаїжджають у гості. ЗОЮР. І. 164.
Прислон, -ну, м. 1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ. Угор. 2) Горный обрывъ. Угор.
Розбігатися 1, -га́юся, -єшся, сов. в. розбігтися, -жуся, -жишся, гл. 1) Разбѣгаться, разбѣжаться въ разныя стороны. Синки мої дорогії, беріть коні воронії, розбігайтесь битим шляшком. Чуб. V. 909. 2) Разбѣгаться, разбѣжаться (для толчка, прыжка).
Снозик, -ка, м. 1) Ум. отъ сніз. 2) Въ остовѣ плетеной изъ лозы корзинки — поперечные прутья, около которыхъ загибаются тонкіе прутья, составляющіе сплошную стѣнку корзины. Вас. 148.
Спочивок, -вку, м. = спочив. Рудч. Чп. 254. Там собі безпечне девятого дня спочивок має. ЗОЮР. І. 37.
Уплинь нар. Вплавь. Кинувсь уплинь, так вода і знесла його. Новомоск. у.
Нас спонсорують: