Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протопопша
протоптати
проторг
проторгувати
проторохтіти
проторувати
проточина
проточити
проточний
протратити
протремтіти
протримати
протринькати
протрубити
протрусити
протруситися
протрухлявіти
протрухнути
протрясти
протрястися
протряхати
протупати
протупотіти
протурбуватися
протурготіти
протурити
протуркати
протуркотати
протуркотіти
протурчати
протуряти
протьохкати
протюкати
протюпати
протяг
протягати
протягатися
протяглий
протягом
протягти
протяжний
проучати
профатний
професор
професорівна
професорка
професорство
професорський
професорувати
профіт
прохававкати
прохажка
прохазяйнувати
прохалавкнути
прохальний
прохамаркати
проханий
прохання
прохапуватися
прохарамаркати
прохарчити
прохарчитися
прохарчування
прохарчувати
прохарчуватися
прохатарь
прохати
прохатися
прохач
прохватень
прохвистати
прохворіти
прохворостити
прохвостиця
прохилити
прохиляти
прохід
прохідка
прохідний
прохіра
прохірний
прохірство
прохлипати
прохлюпатися
прохмелитися
прохмелятися
проходжати
проходжуватися
проходити 1
проходити 2
проходитися
проходка
прохожалий
прохожий
прохожуватися
прохолода
прохолодати
прохолоджати
прохолоджатися
прохолодний
прохолодно
прохолонути
прохолоняти
прохопитися
прохоріти
прохракати
прохрипіти
прохукати
прохукувати
прохурманувати
прохухати
прохуховувати
процарювати
процвенькати
процвиндрити
процвиндрювати
процвірінькати
процвірчати
процвісти
процвіт
Бедринець, -нця, м. Раст. a) Pimpinella Saxifraga. ЗЮЗО. І. 131. Вх. Пч. I. 12. б) Peucedanum Cervaria cusson. ЗЮЗО. I. 131. Гнав пінную на курдимон, любисток, пижмо і бедринець. Мкр. Г. 69.
Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Ди́рза, -зи, ж. Раст. Bromus arvensis.
Замути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Замутить, возмутить. Воно у нас таке тихе та любе, що сказано й водою не замутить. 2)тишу. Нарушить тишину. Навспинячки Христя ходила, щоб не замутити тієї тиші, що панувала в хаті. Мир. Пов. І. 121.
Котрийсь, -рась, -ресь, мѣст. Какой-то, нѣкоторый. Жиє до котрогось часу. Ном. № 8215.
Наверта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. наверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Поворачиваться, поворотиться. 2) Наваливаться, навалиться. 3) Заходить, зайти, заѣзжать, заѣхать. Почали й старости навертатись. Св. Л. 13. Навернувся в хату. Одна ж біда минулась, а друга незабаром навернулась. КС. 1882. X. 36. Навернеться було хто з панночок сусідок, допитуються. МВ. (О. 1862. III. 47). Ви увечері наверніться. О. 1862. VII. 37. 4) Обращаться, обратиться. До Христа навернувсь. 5) душа не навертається. Противно (кому). Як то його душа навернеться у п'ятницю скоромне їсти. Ном. № 537. 6) навертатися на о́чі. Попадаться на глаза. А як Порося навернеться на його очі горді та смутні, — одвертає од неї очі. МВ. ІІ. 27. 7)на думку. Приходить на умъ. І пані моя тож мені на думку навертається. МВ. (О. 1862. III. 59).
Наставляти 2, -вляю, -єш, гл. Тоже, что и наставити 1, 2, 3, 4, но только въ приложеніи ко многимъ предметамъ, лицамъ. Наставляв копок, як на небі зірок. Грин. III. 18. Наставляла повну хату, що ніде й ступнути. Яких у нас наставляли владик! К. ПС. 30.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Присочити, -чу́, -чи́ш, гл. Подкараулить. ЗОЮР. І. 160. Я таки присочила, хто в нас капусту краде. Черниг. у. Треба присочити качку, де вона несеться.
Розсупонити, -ню, -ниш, гл. Развязать супоню.
Нас спонсорують: