Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протопопша
протоптати
проторг
проторгувати
проторохтіти
проторувати
проточина
проточити
проточний
протратити
протремтіти
протримати
протринькати
протрубити
протрусити
протруситися
протрухлявіти
протрухнути
протрясти
протрястися
протряхати
протупати
протупотіти
протурбуватися
протурготіти
протурити
протуркати
протуркотати
протуркотіти
протурчати
протуряти
протьохкати
протюкати
протюпати
протяг
протягати
протягатися
протяглий
протягом
протягти
протяжний
проучати
профатний
професор
професорівна
професорка
професорство
професорський
професорувати
профіт
прохававкати
прохажка
прохазяйнувати
прохалавкнути
прохальний
прохамаркати
проханий
прохання
прохапуватися
прохарамаркати
прохарчити
прохарчитися
прохарчування
прохарчувати
прохарчуватися
прохатарь
прохати
прохатися
прохач
прохватень
прохвистати
прохворіти
прохворостити
прохвостиця
прохилити
прохиляти
прохід
прохідка
прохідний
прохіра
прохірний
прохірство
прохлипати
прохлюпатися
прохмелитися
прохмелятися
проходжати
проходжуватися
проходити 1
проходити 2
проходитися
проходка
прохожалий
прохожий
прохожуватися
прохолода
прохолодати
прохолоджати
прохолоджатися
прохолодний
прохолодно
прохолонути
прохолоняти
прохопитися
прохоріти
прохракати
прохрипіти
прохукати
прохукувати
прохурманувати
прохухати
прохуховувати
процарювати
процвенькати
процвиндрити
процвиндрювати
процвірінькати
процвірчати
процвісти
процвіт
Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.
Закріпоща́тися, -ща́юся, -єшся, сов. в. закріпости́тися, -щу́ся, -ти́шся, гл. Закрѣпощаться, закрѣпоститься. Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором. МВ. І. 42.
Карати, -ра́ю, -єш, гл. Наказывать, карать. Було тобі знати, як Байду карати: було Байді голову істяти. Н. п. Доля карає і вельможного, і неможного. Ном. № 1729. Мене, браття, милосердний Господь б'є й карає: хлібом і сіллю, скотиною і дитиною. Грин. III. 693. Кого Бог кара на світі, то й вони карають. Шевч. 80. сло́вом карати. Корить, бранить. Він не б'є мене, не лає, він мене словом карає. Мет. 263. на го́рлі кара́ти. Предавать смертной казни. КС. 1885. VII. 448.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
Навманя́ки́ нар. Намекая. Навманяки буряків, щоб капусти дали. Ном. № 5700.
Позаляпувати, -пую, -єш, гл. Забрызгать (о множествѣ). Кип'ячий куліш чисто позаляпував їм очі. Драг. 340.
Позатихати, -хаємо, -єте, гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихав, все посне. Левиц. І. 116.
Почутка, -ки, ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере. Камен. у.  
Синявча, -чати, с. = синяк 6. Вх. Зн. 30.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный. 2) Изможденный, истощенный. Рк. Левиц. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.
Нас спонсорують: