Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протопопша
протоптати
проторг
проторгувати
проторохтіти
проторувати
проточина
проточити
проточний
протратити
протремтіти
протримати
протринькати
протрубити
протрусити
протруситися
протрухлявіти
протрухнути
протрясти
протрястися
протряхати
протупати
протупотіти
протурбуватися
протурготіти
протурити
протуркати
протуркотати
протуркотіти
протурчати
протуряти
протьохкати
протюкати
протюпати
протяг
протягати
протягатися
протяглий
протягом
протягти
протяжний
проучати
профатний
професор
професорівна
професорка
професорство
професорський
професорувати
профіт
прохававкати
прохажка
прохазяйнувати
прохалавкнути
прохальний
прохамаркати
проханий
прохання
прохапуватися
прохарамаркати
прохарчити
прохарчитися
прохарчування
прохарчувати
прохарчуватися
прохатарь
прохати
прохатися
прохач
прохватень
прохвистати
прохворіти
прохворостити
прохвостиця
прохилити
прохиляти
прохід
прохідка
прохідний
прохіра
прохірний
прохірство
прохлипати
прохлюпатися
прохмелитися
прохмелятися
проходжати
проходжуватися
проходити 1
проходити 2
проходитися
проходка
прохожалий
прохожий
прохожуватися
прохолода
прохолодати
прохолоджати
прохолоджатися
прохолодний
прохолодно
прохолонути
прохолоняти
прохопитися
прохоріти
прохракати
прохрипіти
прохукати
прохукувати
прохурманувати
прохухати
прохуховувати
процарювати
процвенькати
процвиндрити
процвиндрювати
процвірінькати
процвірчати
процвісти
процвіт
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают. Вх. Зн. 13.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільнийРаст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперецьГрин. III. 539.
Кодловатий, -а, -е. Многосемейный. Усі чопи кодловаті, бо книшами годовані. Подольск. г.
Побратим, -ма, м. Названный братъ, другъ. При добрій годині всі куми і побратими. Ном. № 2310. Одріклася вся названая родина, тоді нема ні кума, ні побратима. Чуб. V. 469. Ум. побрати́мко. Федьк. II. 125.
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Мет. 249. Ум. похмілленько. Грин. III. 7. Похміллячко. Грин. III, 324.
Путарайки, йок, ж. мн. Раст. Ribes rubrum. Вх. Пч. II. 35.
Сім'янистий I, -а, -е. = сем'янистий. Як сім'янистому чоловікові, то й нічого, як наняты десятин з десяток, бо є кому робити, а вже одному душею — шкода. Лебед. у.
Трійця, тройця, -ці, ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. Ном. № 4511, 4512. 2) Трисвѣщникъ. Шух. І. 270, 299 — 301, 310. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Сим. 232. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. Мкр. Н. 25. 3) Раст. a) Veronica prostrata L. ЗЮЗО. І. 176. б)божа. Hypericum montanum. Вх. Пч. І. 10.
Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Нас спонсорують: