Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Пильність, -ности, ж.
1) Прилежаніе.
2) Безотлагательность, спѣшность.
3) Пристальность.
Поступ, -пу, м. 1) Шагъ, поступь. Боже вас борони на каждім поступі, де ся поступите. 2) Прогрессъ, движеніе впередъ. За правду, поступ, волю кожен з нас на смерть готов.
Прозорний, -а, -е. 1) = прозірний.
2) Прозорна рушниця. Ружье большого калибра.
Скором, -му, м. Скоромное. Скільки скорому, стільки й гріха. У середу нічого скоромом запихатися.
Хрещення, -ня, с.
1) Крещеніе.
2) Крещеніе, праздникъ Богоявленія Господня 6 января.
Цибулиця, -ці, ж. = цибуля. Танцювала риба з раком.... цибулиця з часником.
Часувати, -су́ю, -єш, гл. Быть въ агоніи. Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати. Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало.
Четвірко числ., Ум. отъ четверо. Господь благословив і діточками: четвірко їх мали.
Шепотинниця, -ці, ж.
1) Наушница.
2) Мелкая базарная торговка.