Довжинико́м нар. Въ длину, вдоль. Моя десятина йде довжиником відсі.
Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить.
Заслу́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заслу́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заслушиваться, заслушаться. Як стане росказувати, то я й заслухаюся.
Мозольо́вий, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. Щирая праця мозольованая.
Мрець, мерця́, м. Мертвець. Він дуже боявся мерців. Як у мерця очі не заплющені — на вмірущого.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів.
Теліш, -ша, м.
1) Бревно? Кусокъ дерева? Въ загадкѣ на желудь: Поїду в ліс, вирублю теліш; із того теліша зроблю два човни, два столи, шило і покришку.
2) Родъ ловушки для оленей и сернъ: прикрытая яма.
Хомівка, -ки, ж. Женскій головной уборъ. То-же, что и кибалка.
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Ріжки цапині. Цапиний голосок.
