Бебехнути, -ну, -неш, гл.
1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю!
2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне!
3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Попадя і бебехнула з горища.
3) Выстрѣлить. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив.
Відсікати, -каю, -єш, сов. в. відсікти, -січу, -чеш, гл. Отсѣкать, отсѣчь. Ангел махнув та й відсік праве крило Сатанаілу.
Замо́вити Cм. замовляти.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево.
Околот, -ту, м.
1) Снопъ соломы; снопъ обмолоченный не развязаннымъ. Є у тебе околот на току? молотити в околот. Молотить не развязывая снопа.
2) Семь-восемь сноповъ околоту 1, связанныхъ вмѣстѣ. Ум. околотець.
Повивалювати, -люю, -єш, гл.
1) Вывалить (во множ.).
2) Высунуть (языки — о многихъ). Дванадцятеро левів роти пороззівляли, язики повивалювали.
Треа нар. Сокращ. треба.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість.
Царинник, -ка, м. Сторожъ «царини». Він був у нас царинником, доглядав царини, — щоб ніхто не шкодив.
