Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приражений
прирамки
прирахувати
прираяти
прирвати
приректи
приржавіти
пририхтовувати
прирівнювати
прирівнюватися
прирідок
приріст
приробити
прироблювати
приробляти
природа
природжіння
природити
природний
природність
природно
прирожденний
прирозуміти 2
приросити
приростати
приросток
прирощений
прирубати
прирубитися
прирубувати
приручати
присада
присаджувати
присадистий
присадити
присадкуватий
присалабенитися
присанабожитися
присапати
присапувати
присваха
присвідувати
присвідчити
присвідчитися
присвітити
присвітка
присвічати
присвічувати
присвоїти
присвоїтися
присвят
присвятити
присвяток
присвячувати
присвячуватися
присвящуватися
присербитися
присил
присилати
присилатися
присилити
присилля
присилування
присилувати
присиляти
присипаник
присипати
присипатися
присипка
присипляти
присихати
присівати
присівок
присід
присідати
присіди
присідка
присідлати
присідлувати
присікати
присікатися
присілок
присінечки
присінешний
присінки
присіння
присінок
присіпатися
присісти
присішок
присіяти
прискакати
прискаком
прискакувати
прискалка
присканець
прискаржити
прискаржувати
прискати
прискіпатися
прискочити
прискригнути
прискринок
прискрипати
прислати
прислини
прислівник
прислів'я
присліджувати
присліпуватий
прислон
прислуга
прислуговувати
прислужити
прислужувати
прислужуватися
прислух
прислухання
прислухати
прислухатися
Буковина, -ни, ж. 1) Буковое дерево. Гол. І. 106. Як упаде жовтий листок з тої буковини. Н. п. 2) Буковый лѣсъ. Шух. I. 177. 3) Страна: Буковина. Ум. къ 1 и 2 знач.: буковинка, буковиночка, буковинонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка... Листи нала би я ліс буковину... Гол. II. 77.
Відхилити, -ся. Cм. відхиляти, -ся.
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Зсмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться. Чого так зсмутніла! Чуб. III. 121.
Илкий, -а́, -е́ 1) О маслѣ: прогорьклый. Не покуштувала масла, як купувала, а воно илке. Харьк. г. 2) О щелокѣ: ѣдкій. Конст. у.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
На́взнак нар. Навзничъ. Він так і впав навзнак. ЗОЮР. І. 260.
Ступати, -па́ю, -єш, сов. в. ступи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ступать, шагать, итти. Я ледве ступаю. Шевч. Ступай сміло: куля не візьме. ЗОЮР. І. 97. Широко ступав Марко. Стор. МПр. 25. А чи позволить батенько гуляти, а чи додому ступати? Грин. III. 384. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. не зна на яку ступити. Не знаетъ что ему дѣлать, попалъ въ неловкое положеніе. Ном. № 3189. Стара зовсім скрутилась, не зна далі, на яку й ступити. МВ. (О. 1862. III. 47). ступити в божу путь. Умереть. Дай, Боже, щоб Василь удавсь у твого батька, то я б спокійно ступила в Божу путь. Г. Барв. 540.
Хвалебний, -а, -е. Хвалебный. Хвалебна пісня. К. Гр. Кв. 16. Жертва хвалебна. К. Псал. 61.
Нас спонсорують: