Замо́чувати, -чую, -єш, сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. 2) Намачивать, намочить въ воду деревянную бочарскаго издѣлія посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3) — намітку. Обрядъ въ концѣ крестинъ. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ом. Отрутонька.
Посуд, -ду, м.
1) = посуда. Деревянная посуда. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило.
Прибрати, -ся. Cм. прибірати, -ся.
Приповідка, -ки, ж. Пословица, поговорка.
Прогледіти, -джу, -диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка.
Спад, -ду, м. Наклонъ, покатость. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме.
Трусик, -ка, м. Ум. отъ трусь.
Шинкарівна, -ни, ж. Дочь кабатчика.