Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозгвинчуватися
порозглажувати
порозглядати
порозгойдувати
порозголошувати
порозгорожувати
порозгортати
порозгорювати
порозгорятися
порозгризати
порозгрібати
порозгружувати
порозгублювати
порозгулюватися
пороздавати
пороздавлювати
пороздавлюватися
пороздаровувати
пороздвоюватися
пороздзявляти
пороздзяплювати
пороздирати
пороздиратися
порозділяти
порозділятися
пороздлубувати
пороздмухувати
пороздобрюватися
пороздобувати
пороздовбувати
пороздражнювати
пороздроблювати
пороздрочувати
пороздрочуватися
пороздряпувати
пороздушувати
пороздягати
пороздягатися
порозжаковувати
порозживатися
порозжовувати
пороззувати
пороззуватися
пороззявляти
порозіходитися
пороз'їдати
пороз'їдатися
пороз'їздитися
пороз'їзжатися
порозлазитися
порозламувати
порозледачуватися
порозливати
порозливатися
порозлигувати
порозліновуватися
порозліплювати
порозліплюватися
порозлітатися
порозлуплювати
порозлютовувати
порозлютовуватися
порозлягатися
порозмазувати
порозмазуватися
порозмальовувати
порозмантачувати
порозмежовувати
порозмерзатися
порозметувати
порозмивати
порозминати
порозминатися
порозмітати
порозмішувати
порозмлівати
порозмножувати
порозмножуватися
порозмовляти
порозмокати
порозмотувати
порозмочувати
порозмуровувати
порозм'якати
порознімати
порозносити
порозорювати
порозохочувати
порозохочуватися
порозраювати
порозривати
порозриватися
порозрівнювати 1
порозрівнювати 2
порозрівнюватися
порозрізнятися
порозрізувати
порозростатися
порозрубувати
порозруйновувати
порозруйновуватися
порозсаджувати
порозселюватися
порозсерджувати
порозсерджуватися
порозсилати
порозсипати
порозсипатися
порозсихатися
порозсівати
порозсідатися
порозсідлувати
порозсікати
порозсіювати
порозсіюватися
порозскакуватися
порозсмикувати
порозсмикуватися
порозсмішувати
порозспівуватися
Ґарна́ґа, -ґи, ж. = Кривуляка. Нѣжин. у.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно. Нволынск. у.
Золяник, -ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.
Обгортати, -та́ю, -єш, сов. в. обгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Обворачивать, обвертывать, обвернуть, обматывать, обмотать, укрыть кругомъ. Обгорнув його плащаницею. Єв. Мр. XV. 46. Обгорнула дитину ряденцем. 2) Окучивать, окучить (растеніе). З неділі треба картоплю обгортати. Харьк. 3) Обкладывать, обложить, окружать, окружить, облегать, облечь, обнять. Обгорни горщик жаром. Черниг. Небо хмари обгорнули. Обгорнуто таборами Єрусалим. Єв. Л. XXI. 20. Обгорнули наливайців леєстровиками. К. Досв. 8. Ще більший жаль об горнув його. Н. Вол. у. Сміх мене обгортає. Ном. № 12297. І обгорнули мене думки та гадки. Федьк.
Прихилля, -ля, с. 1) = прихилище. Нема мені прихилля. Н. Вол. у. Біда сироті без тихого прихилля. Г. Барв. 367. 2) Расположеніе. Чуб. III. 153.
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.
Просміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. просміхну́тися, -нуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за, граблі, просміхуючись сказав батько. Грин. II. 207. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається. Грин. III. 472.
Степина, -ни, ж. Степное сѣно. Міусск. окр.
Цілух, -ха, м. = тараня. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: