Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Ґорсе́т, -та, м. = Керсет.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск.
Заба́нити Cм. забанювати.
Наповпере́д нар. Впереди всего; прежде всего.
Поґерґотати, -ґочу, -чеш, гл.
1) Покричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ).
2) Поговорить на непонятномъ узыкѣ.
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема.
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
Хаповитий, -а, -е. Вороватый, нечистый на руку. У нас люде хаповиті.
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі.