Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозгвинчуватися
порозглажувати
порозглядати
порозгойдувати
порозголошувати
порозгорожувати
порозгортати
порозгорювати
порозгорятися
порозгризати
порозгрібати
порозгружувати
порозгублювати
порозгулюватися
пороздавати
пороздавлювати
пороздавлюватися
пороздаровувати
пороздвоюватися
пороздзявляти
пороздзяплювати
пороздирати
пороздиратися
порозділяти
порозділятися
пороздлубувати
пороздмухувати
пороздобрюватися
пороздобувати
пороздовбувати
пороздражнювати
пороздроблювати
пороздрочувати
пороздрочуватися
пороздряпувати
пороздушувати
пороздягати
пороздягатися
порозжаковувати
порозживатися
порозжовувати
пороззувати
пороззуватися
пороззявляти
порозіходитися
пороз'їдати
пороз'їдатися
пороз'їздитися
пороз'їзжатися
порозлазитися
порозламувати
порозледачуватися
порозливати
порозливатися
порозлигувати
порозліновуватися
порозліплювати
порозліплюватися
порозлітатися
порозлуплювати
порозлютовувати
порозлютовуватися
порозлягатися
порозмазувати
порозмазуватися
порозмальовувати
порозмантачувати
порозмежовувати
порозмерзатися
порозметувати
порозмивати
порозминати
порозминатися
порозмітати
порозмішувати
порозмлівати
порозмножувати
порозмножуватися
порозмовляти
порозмокати
порозмотувати
порозмочувати
порозмуровувати
порозм'якати
порознімати
порозносити
порозорювати
порозохочувати
порозохочуватися
порозраювати
порозривати
порозриватися
порозрівнювати 1
порозрівнювати 2
порозрівнюватися
порозрізнятися
порозрізувати
порозростатися
порозрубувати
порозруйновувати
порозруйновуватися
порозсаджувати
порозселюватися
порозсерджувати
порозсерджуватися
порозсилати
порозсипати
порозсипатися
порозсихатися
порозсівати
порозсідатися
порозсідлувати
порозсікати
порозсіювати
порозсіюватися
порозскакуватися
порозсмикувати
порозсмикуватися
порозсмішувати
порозспівуватися
Вадливо нар. = вадко. Уман. І. 104.
Догнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10.
Зозулин, -на, -не. 1) Кукушкинъ. 2) Раст. а) зозулині рушнички. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127; б) — сльози. Listera ovata В. ЗЮЗО. І. 127, Orchis militaris L. ЗЮЗО. І. 130; в) — черевички. Раст.? г) — чоботи. Раст. Orchis ustulata. Шух. І. 22.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Нама́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. намасти́тися, -щу́ся, -стишся, гл. 1) Намасливаться, намаслиться. Так мало масла, що й не намастилися млинці. 2) Намазываться, намазаться. Намастився дяк оливою.
Олив'яний, -а, -е. Оловяный. От клятий дмухнув — стала гора олив'яна. Рудч. Ск. II. 73.
Піщанець, -нця́, м. Песчаная почва. Тут у нас, знаєте, земля не родюча на хліб, бо все піщанець. Черниг.
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії. КС. 1883. XІ. 500.
Хаптур, -ра, м. = каптур 2. Свита з хаптуром. Васильк. у.
Нас спонсорують: