Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Ворох, -ха, м. 1) Куча. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба.
Зціпити Cм. зціплювати.
Мольфа́рь, -ря́, м. Злой духъ, разно видность чорта. Мольфарі накликують усяке лихо на людей, на їх маржину, на їх майно.
Одо.. Кромѣ находящихся здѣсь словъ смотри еще отъ відо... до відотіль.
Перекіс, -коса, м. = покіс.
Підбігати, -га́ю, -єш, сов. в. підбігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Подбѣгать, подбѣжать. Брат піший піхотинець за кінними біжить-підбігає. Побачили молодиці Кобзу, зараз підбігли до його і зупинили коня.
2) Только сов. в. Быть въ состояніи бѣжать. Отам... пасеться полова кобила, вона ніяк не підбіжить, отту і ззіж. Медвідь каже: я не підбіжу, як доведеться утікати.
3) Течь, подтечь. Під тебе (вербу) водиця підбігає, з під тебе коріння вимиває.
4) її підбіг ви́хор = її підвіяв вихор. Cм. підвівати.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Посиденьки, -ків, м. мн. Посиживаніе, сидѣніе. Въ выраженіи: на посиденьки піти, вийти. Отправиться посидѣть, побыть — въ гостяхъ, на улицѣ. Повиходили селяне й батько Настусин на посиденьки на майдан. походеньки та посиденьки справляє. Ничего не дѣлаетъ, лѣнтяйничаетъ.
Пташина, -ни, ж. Птичка. Ой ти, доле нещасная, та же сь ти мя з'їла, і найменшая пташина того б не стерпіла. Ум. пташинка, пташиночка. Дівчиночко, пташиночко, щебетушечко!