Бусурман и бусурмен, -на, м. Басурманъ, магометанинъ, иновѣрецъ. Ой панночко-шаблюко, панночко наша! з бусурманом зустрівалась, та й не двічи цілувалась. Кримці та нагайці, безбожні бусурмени.
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Дільни́ця, -ці, ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ , a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. 4) Канава пограничная.
Жо́втка, -ки, ж. Желтая краска. Писанки кидають спочатку в жовтку, а потім по жовтому і пишуть.
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Подать, -ти, ж. = податок. Ой сам же Бог бачить з неба, що на подать грошей треба.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Телепень, -пня, м.
1) То, что болтается, мотается.
2) Колокольный языкъ.
Шкорупа, -пи, ж. Корка на поверхности земли. Земля взялась шкорупою.