Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полатати
полаторжитися
полатух
полаштувати
полаяти
полаятися
поле
полегкарь
полегкий
полегкість
полеглий
полегом
полегти
полегчати
полегчати 2
полегшіння
поледачитися
поледащіти
поледиця
поледівка
поледовиця
полежай
полежак
полежака
полежань
полежати
полежаха
полежій
полекшати
полементувати
поленичник
поленько
полестатися
полетіти
полечко
полива
поливайка
поливайчик
поливальник
поливальниця
поливаний
поливанка
поливати
поливка
поливо
поливочка
полив'яний
полив'яник
полигати
полигатися
полигатися 2
полигач
полизати
полизач
полизькати
полик
полик 2
полин
полинати
полинець
полинівка
полиночок
полинути
полинчик
полинь
полиняти
полисіти
полискування
полискувати
полистуватися
полити
политися
полихословити
полицейник
полиція
полиціян
полиця
поличка
поличчя
полишити
полібічок
полівити
полівка
поліг
поліж
поліжниця
полізти
полізун
полій
полікарювати
полільник
полільницький
полільниця
полім'я
полінивий
поління
поліно
полінуватися
поліняка
поліпити
поліпшати
поліпшення
поліпшити
поліпшувати
полісся
полісун
полісюк
політ
політати
політика
політикуватися
політичний
політник
політниця I
політниця II
політок
поліття
поліття 2
політура
політуха
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Стор. І. 148. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. Котл. Ен. І. 11. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. Стор. І. 54. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8807. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла. К. ЦН. 172.
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот — зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад — покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Ладний, -а, -е. 1) Согласный. 2) Красивый. Ладна баба без єдваби. Ном. № 7516. Прибігаю до криниці, — беруть воду молодиці, — беруть воду, дають пити, не жаль ладну зачепити. Чуб. V. 143. Лужко ж моє ладне, мальоване. Чуб. V. 12. Вона йому ладна. Она ему нравится. Пай він любить, а його жадна, най тота зрадить, котра му ладна. Чуб. V. 16. 3) Порядочный, взрослый. Він уже ладний парубіка був, як узяли в москалі. 4) Свѣжій, доброкачественный. Гуцульський кінь стає при достатній паші, ладній і здоровій воді сильний, живий. Шух. І. 78. Ум. ладненький.
Наздоро́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Наздравствоваться. На всяк чмих не наздоровкаєшся. Ном. № 4714.
Нежид, -да, м. Насморкъ. Нежид напав. Ном. № 12223.
Примазувати, -зую, -єш, сов. в. примазати, -мажу, -жеш. 1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались... неначе трюком примазані. Левиц. І. 235. 2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ.
Присанабожитися, -жуся, -жишся, гл. Присосѣдиться. меж. 190.
Роскудовчувати, -чую, -єш, сов. в. роскудо́вчити, -чу, -чиш, гл. = роскудлувати, роскудлати. Волосся йому роскудовчене. Кв. І. 113.
Хаверя, -рі, ж. Вихрь, буря? Зашуміла хаверя з метелицею. Полт.
Нас спонсорують: