Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прикладка
прикладний
прикладно
прикладок
прикласти
приклеїти
приклепатися
приклепка
приклеювати
прикликання
прикликати
прикликнути
прикліп
приклонити
приклоняти
приклонятися
приключитися
приключка
приклякнути
приклякти
прикмета
прикметити
прикметний
прикмечати
прикмечувати
прикмітний
приков
приковувати
прикол
приколень
приколоти
приколоток
приколювати
прикомірок
приконечник
приконеччя
прикопати
прикопувати
прикопуватися
прикоренитися
прикорень
прикоріти
прикоротити
прикоротчати
прикорочати
прикорпати
прикорхнути
прикорчити
прикорчувати
прикоськати
прикотити
прикохати
прикочувати 1
прикочувати 2
прикочуватися
прикрадатися
прикраса
прикрасити
прикрастися
прикрашати
прикривати
прикриватися
прикрий
прикрит
прикрити
прикритися
прикрість
прикро
прикроістий
прикройний
прикропити
прикропляти
прикроплятися
прикротний
прикротно
прикручувати
прикубанський
прикувати
прикукати
прикукобити
прикуп
прикупати
прикусити
прикутати
прикутий
прикухенок
прикушувати
прилабузнитися
прилавок
прилагоджувати
прилагоджуватися
приладжувати
приладжуватися
приладнати
приладний
приладновувати
приладновуватися
прилазити
приласкувати
прилатати
прилатувати
прилаштовувати
прилащитися
прилеглий
прилежати
прилежний
прилемзати
приленути
прилепеткуватий
прилепистий
прилеститися
прилетіти
прилещатися
приливати
прилигати
прилиза
прилизати
прилизувати
прилизуватися
прилинути
Болещ, -щі, ж. Болѣзнь; переносно: скорбь, огорченія. Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі: од болещі зіллє маю, од любощей уміраю. Чуб. V. 58. Чаще во мн. ч.: болещі. Все у їх вкупі: болещі і радощі: МВ. ІІ. 172.
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. Ном. № 10827. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Мир. ХРВ. 308. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. ХС. III. 56. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати. Волч. у. (Лободовск.).
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти. Конст. у. Дещо. 66.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді. Желех.
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. ЗОЮР. І. 74. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати. Чуб. V. 54.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Храплє, -ля, с. = храпа. Вх. Зн. 77.
Шкапійчина, -ни, ж. = шкапина. Шкапійчина тюпа. Мир. Пов. II. 84.
Нас спонсорують: