Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Аса́! и аса-ля́! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Броснатий, -а, -е. О деревѣ: имѣющій много почекъ. Броснате дерево. Черк. у.
Вб..., вв..., вг... Cм. уб..., Ув..., уг...
Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. І. 275.
Засі́пати, -паю, -єш, гл. Задергать. Засіпали, як циган сонце. Харьк. у.
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене. Н. Вол. у.
Нахабний, -а, -е. Нахальный, наглый.
Обладувати, -дую, -єш, гл. Владѣть, обладать. МВ. І. 137. Мій брат буде обладувати полем. Рк. Левиц. Володимир князь царством всім обладує. Драг. 249.
Тропа, -пи, ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Г. Барв. 179. Пішов собі чоловік шию тропою, що росказала жінка. Мир. ХРВ. 12. Тропою вашою йшов я. Черк. у. вхопити тропи, набігти тропи. Найти дорогу, попасть на дорогу, сообразить, смекнуть. Як би мені вхопити тієї тропи, де щастя. Г. Барв. 411. Не вхопила тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. Пливу по широкому морю, як човен без весельця і не набіжу тропи. Г. Барв. 300. у тропі, тропою. Слѣдомъ. Повернувся незабаром, а за їм у тропі лікарь прибіг. МВ. (О. 1862. І. 102). Ми їхали у тропі за тобою. Сторож тропою за ним, та й бачив, що бочонок схований був у погребі. Екатер. у. Ум. тро́пка. Мет. 293.
Уметити Cм. умічати.
Нас спонсорують: