Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Висіти, -шу, -сиш, гл. Висѣть. Сядь, нехай поли не висять. Ном. № 11861. Висить чоловік неживий. Рудч. Ск. II. 180.
Гайтина, -ни, ж. Жердь. Кіев. г.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. Чуб. V. 123. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. Ном. № 6982. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
Зашто́куватися, -куюся, -єшся, гл. Употреблять въ разговорѣ «что» (о великоруссахъ). Отто воно (Псковська) губерня. А говорять так, шо заштокуються. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Наволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. наволокти́ся, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться; стягиваться, стянуться. 2) Нанизываться, нанизаться.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
По-друзьки нар. По дружески.
Приторговувати, -вую, -єш, сов. в. приторгувати, -гую, -єш, гл. Приторговывать, приторговать, сторговать. Де хліба приторгує, де підводи найме, та все недорого. Кв. Приторгували ми собі стареньку хату. Г. Барв. 414.
Нас спонсорують: