Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Бабрунька, -ки, ж. = бабриська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. бабруночка. ЕЗ. V. 171.
Відтручувати, -чую, -єш, гл. = відтручати. О. 1862. І. 80.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Забурку́кати, -каю, -єш, гл. = забуркотати. Озвись, голубко, забуркукай стиха. К. Дз. 191.
Каниця, -ці, ж. 1) Дѣтская игра съ камешками. Желех. 2) Раст. Chrysanthemum leucanthemum L. Вх. Зн. 23.
Найпа́к нар. = найпаче. Желех.
Осить 2 нар. Достаточно давно. Осить, як борщ виняли з печі, а він все ще гарячий. Cм. досить.
Позернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Уродить съ хорошимъ зерномъ. Добре ж, як позерниться добре гречка. Кролев. у.
Ступчики, -ків, м. мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Kolb. І. 48.
Церемонія, -нії, ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.
Нас спонсорують: