Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пробалакати
пробалакатися
пробалувати
пробаляндрясити
пробант
пробантний
пробатуритися
пробація
пробачати
пробачення
пробачити
пробевкати
пробелькотати
пробенкетувати
проберегти
пробесідувати
пробиванка
пробивати
пробиватися
пробивач
пробий-голова
пробишака
пробі!
пробігати
пробігнути
пробідувати
пробій
пробійчик
пробілити
пробілуватий
пробілювати
пробірати
пробіратися
пробіснуватися
проблищатися
проблукати
проблювати
пробовкнути
пробовтатися
пробоєць
проболіти
пробоньку!
пробрати
пробрести
пробрехати
пробрехатися
пробріхуватися
проброїтися
пробрязкати
пробрязчати
пробу
пробубоніти
пробувалий
пробувати
пробувати 2
пробуджувати
пробуджуватися
пробужати
пробужатися
пробунок
пробунтувати
пробуркати
пробуркувати
пробуркуватися
пробурлакувати
пробурмиструвати
пробуртити
пробурчати
пробути
пробуток
провадити
провакувати
провал
проваласатися
провалина
провалити
провалля
провалювати
провалюватися
провартувати
провезти
провередити
провередувати
проверещати
провернути
провеселитися
провесінь
провесна
провести
провечеряти
провештатися
провидіти
провина
провинен
провинити
провинитися
провинка
провинник
провинонька
провинуватитися
провівати
провід
провідання
провідати
провідний
провідник
провідниця
провідничка
провідувати
провіз
провікувати
провірити
провірчування
провірчувати
провіряти
провітрити
провітрювати
провітрюватися
провіщати
провіщо
Видоювати, -доюю, -єш, сов. в. видоїти, -дою, -їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть. Стор. І. 9.
Коноплиця, -ці ж.? П'ять сорочок, що дві ув іржиці, а дві в коноплиці. Чуб. IV. 458.
Перекорюватися, -рююся, -єшся, гл. Спорить, укорять взаимно. Шкода з ними перекорюватись. К. Кр. 34. Зачали лаятись, перекорюватись. Харьк. у.
Понористий, -а, -е. Изрытый, неровный (о дорогѣ). Шух. I. 81.
Ровта, -ти, ж. Отрядъ войска. А ймуть ровти ізбірати, за нами гонити, а ми будем з файнов любков мед горівку пити. Лукаш. 136.
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Ном. № 2081. Сирова гіллячка. Черк. у. 2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища. Зміев. у. 3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю. Чуб. V. 599. 4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова. Ном. № 428. 5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
Убиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убитися, -б'ю́ся, -єшся, гл. 1) Убиваться, убиться. Чи мені втопитись, чи з гори убитись. Н. п. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився. Мет. 103. 2) Вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотиться, втыкаться, воткнуться, погружаться, погрузиться, войти. Як ударив, — так ніж у груди і вбився по колодочку. Над ним коник зажурився, по коліна в землю вбився. АД. І. 270. Як обірвався, то на три сажні у землю вбився. Мнж. 124. 3)у що. Пріобрѣсти что. Хоч на гроші не розжився, так ув одежу вбився. Мнж. 164. Їм добре каятись, у гроші вбившись. К. Бай. 40. Ніяк Горбоносиха не спромоглася знов убитись у свині. Г. Барв. 417. у колодочки, у пір'я вбитися. Пріобрѣсти опереніе, опериться. Переносно о людяхъ: вырости. Не вспів ще в колодочки вбиться, а, бач, яке затинає! він убився в крильця. У него выросли крылья. Погодуй нас хоч трошечки, ой поки ми в крильця вб'ємося та в силочку вберемося. Н. п.в силу, в потугу. Пріобрѣсти силу, сдѣлаться сильнымъ. Я корюся, поки у силу та в потугу вб'юся. К. Бай. 58.у славу. Пріобрѣсти славу, прославиться. Він у славу вбився. К. Досв. 164. 4) Только несоверш. в. Сильно горевать, тосковать, кручиниться, убиваться. Рудч. Ск. II. 115. Десь моя ненька, десь моя старенька за мною вбивається. Н. п. Чорнявая коханая по милому вбивається. Хата. 7.
Хабальство, -ва, с. Кокетство, волокитство, любовныя связи. Желех.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Мнж. 96. Шасть, що Бог дасть. Ном. № 4278. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. Ном. № 10378. І веселенька шасть у хату. Шевч. Шасть у комін рукою, та сажою помазала собі по під плеч'има. Мнж. 138. Він мене коли не коли ціпом улуче, а я його батогом тілько шасть та пошасть. Мнж. 115.
Нас спонсорують: