Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпадати
повідпасуватися
повідписувати
повідпихати
повідпливати
повідправляти
повідпроваджувати
повідпрядати
повідпускати
повідривати
повідриватися
повідрізняти
повідрізнятися
повідрізувати
повідростати
повідрубувати
повідсилати
повідсихати
повідскакувати
повідслужувати
повідслужуватися
повідставляти
повідстобурчувати
повідстрявати
повідступати
повідступатися
повідсувати
повідсуватися
повідтавати
повідтинати
повідтинати 2
повідточувати
повідтуляти
повідтухати
повідтягати
повідучати
повідхиляти
повідхилятися
повідходити
повідцвітати
повідціжувати
повідчиняти
повідчинятися
повідчіплювати
повідчіплюватися
повідшіптувати
повідшукувати
повідшукуватися
повідщипувати
повідь I
повідь II
повідьміти
повієчка
повіз 1
повіз 2
повій
повійка
повійниця
повійнути
повік
повіка
повікувати
повільний
повільність
повільно
повінути
повінчати
повінчатися
повіншування
повіншувати
повінь
повірити
повірний
повірник
повірувати
повірхник
повіряти
повіс
повісемце
повісити
повіситися
повісмо
повісняний
повісти
повістити
повістка
повістувати
повість
повістяр
повіт
повітати
повітиця
повітка
повітовий
повітра
повітриця
повітря
повіть
повіхтериця
повічайка
повішальник
повішати
повішатися
повішеник
повішно
повіщати
повія
повіяти
повіятися
повк
повкидати
повкидатися
повкладатися
повклякати
повковник
повколювати
повкопувати
повкочувати
повкошуватися
повкривати
Допли́гувати, -гую, -єш, сов. в. доплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув. Грин. І. 173.
Знаменята, -нят, с. мн. Значки или клейма на рогатомъ скотѣ, налагаемые на него гуцулами предъ выгономъ въ полонину. Кождий кладе своїй маржині свої знаменьи́та. Шух. І. 196, 197.
Катервак, -ка, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Мри́ґати, -ґаю, -єш, гл. 1) Моргать (глазами). Тілько мриґа, нічого не говоре. Новомоск. у. 2) = ремиґати. Не їсть, а тільки мриґа. Черк. у.
Пилина, -ни, ж. Пылинка. Аж ось настає голод, а у них ні кришечки хліба, ні пилини борошна. Рудч. Ск. II. 35. Ум. пилинка, пили́ночка.
Піснечка, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Протурчати, -чу, -чиш, гл. 1) = протуркотати. 2)голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав. Г. Барв. 497.
Стотве, стотно, нар. Точно, тождественно, дѣйствительно. Воно стотне так в письмі святім написано. Св. Л. 301. Стотно така була, як оця. Конст. у.
Увертатися II, -та́юся, -єшся, сов. в. увертітися, -рчуся, -тишся, гл. Завертываться, завернуться. Дівчина ввертілась у пір'ячко. Рудч. Ск. II. 35.
Фундація, -ції, ж. 1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.
Нас спонсорують: