Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпадати
повідпасуватися
повідписувати
повідпихати
повідпливати
повідправляти
повідпроваджувати
повідпрядати
повідпускати
повідривати
повідриватися
повідрізняти
повідрізнятися
повідрізувати
повідростати
повідрубувати
повідсилати
повідсихати
повідскакувати
повідслужувати
повідслужуватися
повідставляти
повідстобурчувати
повідстрявати
повідступати
повідступатися
повідсувати
повідсуватися
повідтавати
повідтинати
повідтинати 2
повідточувати
повідтуляти
повідтухати
повідтягати
повідучати
повідхиляти
повідхилятися
повідходити
повідцвітати
повідціжувати
повідчиняти
повідчинятися
повідчіплювати
повідчіплюватися
повідшіптувати
повідшукувати
повідшукуватися
повідщипувати
повідь I
повідь II
повідьміти
повієчка
повіз 1
повіз 2
повій
повійка
повійниця
повійнути
повік
повіка
повікувати
повільний
повільність
повільно
повінути
повінчати
повінчатися
повіншування
повіншувати
повінь
повірити
повірний
повірник
повірувати
повірхник
повіряти
повіс
повісемце
повісити
повіситися
повісмо
повісняний
повісти
повістити
повістка
повістувати
повість
повістяр
повіт
повітати
повітиця
повітка
повітовий
повітра
повітриця
повітря
повіть
повіхтериця
повічайка
повішальник
повішати
повішатися
повішеник
повішно
повіщати
повія
повіяти
повіятися
повк
повкидати
повкидатися
повкладатися
повклякати
повковник
повколювати
повкопувати
повкочувати
повкошуватися
повкривати
Відіграватися, -граюся, -єшся, сов. в. відігратися, -граюся, -єшся, гл. 1) Быть играннымъ, сыграннымъ. 2) Отыгриваться, отыграться.
Грудне́вий, -а, -е. Ноябрьскій.
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька. Гол. II. 410.
Мо́ркви́ця, -ці, ж. = морква 1. У городах чого там немає?.. капуста, морквиця, огірочки, стрючечки... О. 1862. IX. 111.
Моца́рство, -ва, с. Могущество.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa. Вх. Пч. II. 37.
Рику-рику! меж., выражающее подражаніе рычанію или реву животнаго. Корівонька рику-рику! Рудч. Ск. І. 50.
Слабнути, -ну, -неш 1) Слабѣть. Його ноги слабли, очі темніли. Левин. І. 385. 2) Разбаливаться, разнемогаться. Чим раз гірше почала тота жінка (хвора) слабнути.... Пішов тогди той ангел і виймив душу з тої сироти жінки. Гн. II. 159.
Нас спонсорують: