Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпадати
повідпасуватися
повідписувати
повідпихати
повідпливати
повідправляти
повідпроваджувати
повідпрядати
повідпускати
повідривати
повідриватися
повідрізняти
повідрізнятися
повідрізувати
повідростати
повідрубувати
повідсилати
повідсихати
повідскакувати
повідслужувати
повідслужуватися
повідставляти
повідстобурчувати
повідстрявати
повідступати
повідступатися
повідсувати
повідсуватися
повідтавати
повідтинати
повідтинати 2
повідточувати
повідтуляти
повідтухати
повідтягати
повідучати
повідхиляти
повідхилятися
повідходити
повідцвітати
повідціжувати
повідчиняти
повідчинятися
повідчіплювати
повідчіплюватися
повідшіптувати
повідшукувати
повідшукуватися
повідщипувати
повідь I
повідь II
повідьміти
повієчка
повіз 1
повіз 2
повій
повійка
повійниця
повійнути
повік
повіка
повікувати
повільний
повільність
повільно
повінути
повінчати
повінчатися
повіншування
повіншувати
повінь
повірити
повірний
повірник
повірувати
повірхник
повіряти
повіс
повісемце
повісити
повіситися
повісмо
повісняний
повісти
повістити
повістка
повістувати
повість
повістяр
повіт
повітати
повітиця
повітка
повітовий
повітра
повітриця
повітря
повіть
повіхтериця
повічайка
повішальник
повішати
повішатися
повішеник
повішно
повіщати
повія
повіяти
повіятися
повк
повкидати
повкидатися
повкладатися
повклякати
повковник
повколювати
повкопувати
повкочувати
повкошуватися
повкривати
Вильни́й, -а́, -е́. Извилистый. Вильна річка. Екатер. г. Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки. Балт. у.
Дриґну́ти. Cм. Дри́ґати.
Каверзувати, -вую, -єш, гл. Проказить.  
Кахельний, -а, -е. Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка. Стор. II. 110.
Мину́лий, -а, -е. Прошедшій, минувшій.
Мороква́, -ви, ж. Трясина. Гол. Вх. Зн. 37.
Погасати, -са́ю, -єш, сов. в. погаснути, -ну, -неш, гл. Погасать, погаснуть, потухать, потухнуть. Горіло світло, погасало, погасло. Шевч. 148. Пішов по масло, та й в печі погасло. Ном. № 10934. Уже зорі погасають, ранок наступає. Федьк. II. 81.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах. Ном. № 2250.
Понасікати, -ка́ю, -єш, гл. Насѣчь, нарубить (во множествѣ).
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія. Маркев. 85.
Нас спонсорують: