Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідпадати
повідпасуватися
повідписувати
повідпихати
повідпливати
повідправляти
повідпроваджувати
повідпрядати
повідпускати
повідривати
повідриватися
повідрізняти
повідрізнятися
повідрізувати
повідростати
повідрубувати
повідсилати
повідсихати
повідскакувати
повідслужувати
повідслужуватися
повідставляти
повідстобурчувати
повідстрявати
повідступати
повідступатися
повідсувати
повідсуватися
повідтавати
повідтинати
повідтинати 2
повідточувати
повідтуляти
повідтухати
повідтягати
повідучати
повідхиляти
повідхилятися
повідходити
повідцвітати
повідціжувати
повідчиняти
повідчинятися
повідчіплювати
повідчіплюватися
повідшіптувати
повідшукувати
повідшукуватися
повідщипувати
повідь I
повідь II
повідьміти
повієчка
повіз 1
повіз 2
повій
повійка
повійниця
повійнути
повік
повіка
повікувати
повільний
повільність
повільно
повінути
повінчати
повінчатися
повіншування
повіншувати
повінь
повірити
повірний
повірник
повірувати
повірхник
повіряти
повіс
повісемце
повісити
повіситися
повісмо
повісняний
повісти
повістити
повістка
повістувати
повість
повістяр
повіт
повітати
повітиця
повітка
повітовий
повітра
повітриця
повітря
повіть
повіхтериця
повічайка
повішальник
повішати
повішатися
повішеник
повішно
повіщати
повія
повіяти
повіятися
повк
повкидати
повкидатися
повкладатися
повклякати
повковник
повколювати
повкопувати
повкочувати
повкошуватися
повкривати
Босини, -син, ж. мн. 1) Еврейскій праздникъ: Судный день, когда евреи ходять только въ чулкахъ. Шейк. Жидівські босини. 2) Трауръ у евреевъ, когда они, послѣ похоронъ, восемь дней должны быть босыми. ЕЗ. V. 200. 3) босини справляти. Шутливо: быть безъ обуви, ходить босикомъ. Ном. № 11234.
Витарасувати, -сую, -єш, гл. Умостить фашинникомъ.
Дороста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. дорости́, -ту́, -те́ш, гл. Дорастать, дорасти. Ріс, ріс, не доріс, своїй неньці води не приніс. Чуб. ІІІ. 183. дорости́ літ. Достичь совершеннолѣтія. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32.
Занеха́ювати, -ха́юю, -єш, сов. в. занеха́яти, -ха́ю, -єш, гл. 1) = занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає. Рудч. Ск. І. 13.
Зва́дка, -ки, ж. Ум. отъ звада.
Мошо́нка, -ки, ж. Кошелекъ. Желех.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Подичавіти, -віємо, -єте, гл. Одичать (о многихъ).
Прикопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. прикопатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, придраться. Сам не знаю, чого це старшина до мене прикопався.
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Нас спонсорують: