Зако́вувати, -вую, -єш, сов. в. закува́ти и заку́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Заковывать, заковать. Часто бо заковувано його в кайдани. Бистрі ніженьки закували, білі рученьки зв'язали. Та Травина зав'язали, та в кайдани закули. 2) Зарабатывать, заработать кузнечной работой. А мій Коваленко кує помаленьку; що закує, то проп'є в неділю раненько. 3) Только сов. в. О кукушкѣ: закуковать. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку.
Куксин, -ну, м. Фуксинъ.
Мигну́ти, -ся. Cм. мигати, -ся.
Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Об'їздити, -джу, -диш, гл. Объѣздить, изъѣздить.
Обтяти Cм. обтинати.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину.
2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері.
Протрясти, -су, -сеш, гл.
1) = протрусити.
2) Издержать. На цей позов він багато грошей протряс. В Чернігові аж п'ять кіп протряс.
Цваркати, -каю, -єш, гл.
1) Чирикать.
2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски.
