Благородний, -а, -е. 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Благородна, як свиня о?ородна.
2) Благородный. Болота засипав благородними кістками.
Бугаїв, -єва, -ве. Принадлежащій племенному быку. — ве молоко. Cм. молоко.
Важнющий, -а, -е. Очень важный. Мати і взяла собі в голову, що Антосьо важнюща персона, коли й Тимоха проти його нічичирк.
Вість, -ти, ж. = вістка. Ой прийшли Перебийносу немудрії вісти. Добрі вісті не лежать на місці. Таке життя, що хоч без вісти тікай. Ум. вістонька, вісточка.
Кровник, -ка́, м. Раст.
1) Hypericum quadrangulum.
2) = крівавник.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ).
Ощіпок, -пка, м. Плоскій прѣсный хлѣбъ.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Похвальний, -а, -е. — тиждень. Пятая недѣля великаго поста.
Розлобурюватися, -рююся, -єшся, гл. Разлѣниться, привыкнуть къ праздной жизни.