Бридкість, -кости, ж.
1) Мерзость, гнусность.
2) Безобразіе, дурнота.
За́кид, -ду, м. Упрекъ, укоръ; указаніе недостатка. Сердиті закиди про те, як тепер сталося.
Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. 175.
Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Набряклі жили кидалися — бились.
Позамічати, -ча́ю, -єш, гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ).
Позацьковувати, -вую, -єш, гл. Затравить собаками (многихъ). Двоє цуценяток було, так же сусідські діти своїми собаками позацьковували.
Топа, -пи, ж. = тупа. Де коза топою, там жито копою.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ.