Дя́дько, -ка, м. 1) Дядя. 2) Человѣкъ среднихъ лѣтъ. Изъ уваженія малороссіяне называютъ такъ всякаго старшаго себя лѣтами. Не впадає москаля дядьком звати. 3) — соба́чий. Волкъ. Як собаки гавкають! Чи не пробірається до овець собачий дядько? 4) дя́дька накла́сти. Перепутать основу во время снованія. А я слухаю, що вона балака, та й наклала дядька. Оксана в мене сьогодні снувала, так аж двох дядьків наклала. Одного ж я змотала, а другий зостався. За дядьків ткачі лають, як направляють полотно. Ум. дя́дечко. Охріме дядечку! будь ласкав схаменись! Що ж мені, дядечку, по тіх грошах?
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий.
На-по́ступі, нар. Предъ родами, въ ожиданіи родовъ. Тут косовиця заходе, а жінка на-поступі, — треба на родини та на хрестини грошей, а де їх узяти.
Нарізну́ти, -зну, -не́ш, гл. Одн. в. отъ нарізувати. Візьме стручечок да нарізне і впустить меду туди.
Обітяти, -тну, -неш, гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный.
Перев'язувати, -зую, -єш, сов. в. перев'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Перевязывать, перевязать. Перев'язала дружка рушником чрез плече. 2) Перевязывать, перевязать наново. Твої снопи треба перев'язувати, бо який не візьму, то й розсиплеться.
Позачаровувати, -вую, -єш, гл. Очаровать, зачаровать (многихъ).
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю.
Роздумати, -ся. Cм. роздумувати, -ся.