Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перешкрябнути
перешматувати
перешугнути
перешукати
перешукувати
перешуміти
перешумувати
перещебетати
перещеміти
перещепити
перещеплювати
перещик
переяйка
переякий
переярок
переяти
перило
перина
перинка
перинний
перинонька
перистий
періг
перієватиця
перій
перійка
перістий
перістошиїй
періщити
періюватий
перія
перкалевий
перкаль
перластий
перлик
перлина
перло
перловий
пернатий
пернач
перниця
перо
перса
перси
персистий
персіянський
персона
перста
перстач
перстенець
перстеник
перстенина
перстень
перстінець
перстінок
перстінь
перстка
перстник
персть
перський
перти
пертися
перть
перун
перхати
перхнути
перцювати
перч
перчаківка
перчик
перчина
перчити
перчити 2
перш
перший
першина
першість
пер'ян
пес
песеня
песиголова
песиголовець
песик
песій
пестивий
пестити
пеститися
пестіння
пестраки
пестракуватий
пестрюга
пестряк
пестування
пестувати
пестуватися
пестун
пестунка
пестунчик
пестунчити
пестуха
пестя
песькатися
песький
песюга
песя
петак
петельгузий
петелька
петечє
петечина
петля
петрик
петрівка
петрівний
петрівський
петрівчаний
петро
петрушечка
петрушка
петрушковий
Веріс, -су, м. Раст. Верескъ, Calluna vulgaris Salis. ЗЮЗО. I. 115.
Горіне́ць нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Угор. Он в тотій труні горінець лежит. Драг. 268.
Запискота́ти, -чу́, -чеш и запискоті́ти, -чу́, -тиш, гл. Запищать. В один голос так і запискотіли: спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку. Стор. І. 112.
Куп II, -па, м. 1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312. 2) куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.
Порожнява, -ви, ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50.
Потіпака, -ки, ж. 1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у. 2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням. Св. Л. 201.
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ. Вх. Зн. 56.
Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить. Ном. № 8138. 4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі. Ном. № 516.
Нас спонсорують: