Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придуха
придушити
придушувати
придушуватися
приємний
приємність
приємно
прижилувати
прижити
прижитний
прижовклий
прижовкнути
прижовкти
прижовтий
призабути
призапасити
призапаситися
призба
призва
призвести
призвичаїти
призвичайка
призвичаювання
призвичаювати
призвичаюватися
призвичаяння
призвід
призвісливий
призвістити
призвістка
призвішкувати
призвіщати
призводити
призволення
призволити
призволяти
призволятися
призволяще
приздріння
призелений
призеленкуватий
приземкуватий
приземний
приземок
призиратися
призір
призірний
признаватися
признака
признакомитися
признатися
признатний
призначати
призначіння
призначка
признести
призорий
призористий
призорити
призра
призрітися
призьба
приїзд
приїзджати
приїзджий
приїздити
приїздний
приїмиця
приїмище
приїхати
прийгра
прийдешній
прийдість
прийдячка
прийма
приймак
приймати
прийматися
приймацький
приймаченько
приймачисько
приймачище
приймачка
прийми
приймит
приймити
приймитися
прийняти
прийом
прийомний
прийомочок
прийти
прийшлий
прикадкуватий
прикадок
приказ
приказання
приказати
приказка
приказування
приказувати
прикалабок
прикарабок
прикарючити
прикачати
приквоктувати
прикидати
прикидати 2
прикидатися
прикидка
прикидливий
прикинути
прикипати
прикиснути
прикібний
прикілок
прикінчати
приклад
прикладати
прикладатися
Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Ботик, -ка, м. 1) Ум. отъ бот. 2) Башмакъ, ботинокъ. Ботики з очима. Башмаки съ металлическими пистонами для снурковъ. Вас. 162.
Жа́ждувати, -дую, -єш, гл. = жадати. Хворий жаждує того й того. Черк. у.
Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. Драг. 243. 3) Школьникъ, бурсакъ. К. ПС. 70. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Вх. Лем. 413. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Ном. № 5701. Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). Ном. № 13740. 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. Черн. Губ. Вѣд. 1853, № 9, стр. 62. 5) Насѣкомое = бомок. Вх. Пч. І. 7.  
Остяк, -ка, м. = остюк. Вівсянії половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126.
Палія, -лії ж.? У городі шевлія, а на шевлії палія, а на палії ластівка звила собі гніздечко. Грин. III. 534.
Перепелонько, -ка, м. Ум. отъ перепел.
Поробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать (во множествѣ). Понакладали гори скель, ніби так сам Господь їх поробив. Стор. МПр. О6. Поробили собі маленькі списи. ЗОЮР. І. 285. 2) Причинить болѣзнь злой волей или какимъ либо чародѣйскимъ дѣйствіемъ. Мил. 34.
Простолюдець, -дця, м. Простолюдинъ. Пани б'ються, а в простолюдців чуби болять. Ном. № 1304.
Сіромашня, -ні, ж. соб отъ сіромаха. Усі пани, усі дуки у наметі сіли, наше браття-сіромашня так і не посміли. Н. п.
Нас спонсорують: