Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

придуха
придушити
придушувати
придушуватися
приємний
приємність
приємно
прижилувати
прижити
прижитний
прижовклий
прижовкнути
прижовкти
прижовтий
призабути
призапасити
призапаситися
призба
призва
призвести
призвичаїти
призвичайка
призвичаювання
призвичаювати
призвичаюватися
призвичаяння
призвід
призвісливий
призвістити
призвістка
призвішкувати
призвіщати
призводити
призволення
призволити
призволяти
призволятися
призволяще
приздріння
призелений
призеленкуватий
приземкуватий
приземний
приземок
призиратися
призір
призірний
признаватися
признака
признакомитися
признатися
признатний
призначати
призначіння
призначка
признести
призорий
призористий
призорити
призра
призрітися
призьба
приїзд
приїзджати
приїзджий
приїздити
приїздний
приїмиця
приїмище
приїхати
прийгра
прийдешній
прийдість
прийдячка
прийма
приймак
приймати
прийматися
приймацький
приймаченько
приймачисько
приймачище
приймачка
прийми
приймит
приймити
приймитися
прийняти
прийом
прийомний
прийомочок
прийти
прийшлий
прикадкуватий
прикадок
приказ
приказання
приказати
приказка
приказування
приказувати
прикалабок
прикарабок
прикарючити
прикачати
приквоктувати
прикидати
прикидати 2
прикидатися
прикидка
прикидливий
прикинути
прикипати
прикиснути
прикібний
прикілок
прикінчати
приклад
прикладати
прикладатися
Забига́чкий, -а, -е. Могущій быть сложеннымъ, согнутымъ такъ, что одна часть складывается къ другой. — ніж. Складной ножъ. Вх. Зн. 17.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у. 2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Майстра́т, -ту, м. = магистрат.
Нагрі́мати I, -маю, -єш, гл. Погрозить, накричать на кого. Желех.
Підкат, -ту, м. Вырѣзка ниже широкой части прядильнаго гребня. Сумск. у.
Ралити, -лю, -лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Чуб. VII. 400. Зробив рало і пішов ралить. Грин. І. 188. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти. Левиц. І. 24.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Уварити Cм. уварювати.
Школярство, -ва, с. 1) Школьничество. 2) соб. Школьники. То погань так верзла, школярство так брехало. О. 1861. III. 94.
Нас спонсорують: