Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкидний
підкидчата
підкидьок
підкинути
підківка
підкісник
підклад
підкладання
підкладати
підкладач
підкладка
підкласти
підкликати
підклонити
підклоняти
підклонятися
підкова
підковзнутися
підковувати
підкозобель
підкол
підколінниці
підколодник
підколодь
підколос
підколоти
підколотити
підколочувати
підколювати
підкоморій
підкоморство
підкопати
підкопитан
підкопування
підкопувати
підкопуватися
підкормити
підкормлювати
підкормлюватися
підкоротити
підкорочувати
підкосити
підкотити
підкочувати
підкочуватися
підкошувати
підкрадати
підкрадатися
підкрадьком
підкрасти
підкрівний
підкріпити
підкріпляти
підкріплятися
підкроїти
підкропивниця
підкроювати
підкрутити
підкручувати
підкувати
підкужник
підкуп
підкупити
підкупляти
підкурити
підкурювати
підкурюватися
підкуса
підкусити
підкучерок
підкушувати
підлабузнитися
підлабузнюватися
підлагоджувати
підлагоджуватися
підладжувати
підладнувати
підлазистий
підлазити
підласий
підласистий
підласитися
підластитися
підлатати
підлатка
підлатувати
підлащуватися
підлева
підлега
підлеглий
підлеглість
підлепливий
підлепний
підлепчастий
підлесливий
підлесливість
підлесливо
підлеститися
підлетіти
підлещуватися
підливання
підливати
підлиза
підлизатися
підлизник
підлизуватися
підлизуха
підлий
підлинути
підлинь
підлипати
підлипчастий
підлисикуватися
підлистник
підлити
підлицятися
підліжки
підлісок
підлітати
підліток 1
Варянка, -ки, ж. Родъ кушанья, свареннаго изъ капусты, капустной жижи. Вх. Лем. 395. Вх. Уг. 229.
Вилетіти Cм. вилітати.
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.
Загалу́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. загалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. Аф. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Аф. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви. Екатер. г.
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув. Гол. І. 144.
Знахарка, -ки, ж. = знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Нао́чний, -а, -е. 1) Очевидный, явный. 2) Находящійся на глазахъ. 3) нао́чний свідок. Свидѣтель-очевидецъ. Желех.
Несущий, -а, -е. О птицахъ: лающій много яицъ. Химини кури несущі були. Посл. Несущі ці кури придались. Конст. у.
Товстушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ товстуха. 2) Раст. a) Bidens tripartita L. Анн. 65. б) Phelypaea ramosa А. М. Анн. 24!). в) Plantago arenaria W. К. Анн. 258. г) Gentiana cruciata. Мил. 35.
Уважливість, -вости, ж. = уважність. Шейк.
Нас спонсорують: