Дебеле́нний, -а, -е. Огромный, массивный, громадный.
Де́сятеро чис. Десять душъ, штукъ. У-де́сятеро. Десятерицею, въ десять разъ. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті.
Комнір, -ра, м. = комір. Панство в голові, а воші за комніром.
Писарчик, -ка, м. Ум. отъ писарь.
Позаздрити, -дрю, -риш, гл. Позавидовать.
Похряпатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться, поколоться. Похряпався човен.
Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Ой став коник приставати. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає.
Спанілий, -а, -е. Превратившійся въ барина. Не спанілі, не схлопілі діти України.
Трембухатий, -а, -е. Брюхастый, съ большимъ брюхомъ.
Цвілити, -лю, -лиш, гл.
1) Стегать, хлестать.
2) дощ цвілит. Хлещетъ дождь, льетъ дождь.