Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правіжка
правний
правник
правничий
правно
правнук
право I
право II
правобіцький
правобіч
правобічний
правовірний
правовірник
праволомний
праволомство
правопис
правописний
правопись
правоправний
праворуч
праворушниця
правосвітлий
православний
православник
православницький
православність
правосуддя
правосудець
правосудний
правота
правотити
правотитися
правторити
правування
правувати
правуватися
правушник
правцем
прагнути
прагнущий
прагнючий
прадід
прадідівський
прадідівщина
прадідний
пражина
пражній
празник
прайник
практика
практичній
практичність
пралев
праліс
прало
пральник
пралютий
праля
прамено
пранець
праник
прання
пранці
пранцюватий
пранцюватіти
праонук
праотець
праперек
прапір
прапірка
прапірок
прапор
прапорець
прапорщичка
праправнук
праправнучка
прапрадід
прапращур
прапращурський
прарід
прародич
прародичка
прас
праск!
праска
прасло
прасок
прасол
прасолувати
прасольство
прасольський
прасування
прасувати
прасунок
пратва
прати
пратися
праття
праушник
прах
прахтика
праценька
працівник
працьовитий
працьовитість
працювальник
працювання
працювати
працюватися
праця
прач
прачечка
прачик
прачити
прачка
прачкарня
прачкун
прачувати
прашовиння
прашпорт
Бляхарня, -ні, ж. Жестяной заводъ.
Зашлю́битися, -блюся, -бишся, гл. Обвѣнчаться, жениться, выйти замужъ. Зашлюбитись, не дощик перечекати. Ном. № 8851.
Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Грин. II. 171.
Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Патьок, -ку, м. Отдѣльная струя, текущая по поверхности, полоса текущей по какому-либо предмету жидкости. Хата тече, — по стіні патьоки знати. Патьоки попустити. Расплакаться, разревѣться. Попустив патьоки, патьоки гірких сліз. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82).
Перерубування, -ня, с. Перерубаніе, перерубка.
Підкат, -ту, м. Вырѣзка ниже широкой части прядильнаго гребня. Сумск. у.
Посидковий, -а, -е. ва хата. Обычная хата гуцула, въ которой онъ живетъ съ семьей, — называется такъ въ противоположность зимней хатѣ на отдаленныхъ сѣнокосныхъ угодьяхъ, которая называется зимарка. Шух. I. 111.
Прикочувати 2, -чую, -єш, сов. в. прикоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить. Прикотив камінюку. Екатер. г. Чи вас сюди хвилею прибило, чи духом тихим прикотило? Ком. Пр. № 247. 2) Укачивать, укатать каткомъ. Херс. г. 3) Наваливать, навалить. У вишневім садочку схоронили..-, важким каменем прикотили. Чуб. V. 779. 4) Только сов. в., прикатить, пріѣхать быстро. На ярмарок покотила. Прикотила до комори, бере чоботи коркові. Грин. III. 650.
Ритьми, ритю, нар. Назадъ. Вх. Зн. 59.
Нас спонсорують: