Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правіжка
правний
правник
правничий
правно
правнук
право I
право II
правобіцький
правобіч
правобічний
правовірний
правовірник
праволомний
праволомство
правопис
правописний
правопись
правоправний
праворуч
праворушниця
правосвітлий
православний
православник
православницький
православність
правосуддя
правосудець
правосудний
правота
правотити
правотитися
правторити
правування
правувати
правуватися
правушник
правцем
прагнути
прагнущий
прагнючий
прадід
прадідівський
прадідівщина
прадідний
пражина
пражній
празник
прайник
практика
практичній
практичність
пралев
праліс
прало
пральник
пралютий
праля
прамено
пранець
праник
прання
пранці
пранцюватий
пранцюватіти
праонук
праотець
праперек
прапір
прапірка
прапірок
прапор
прапорець
прапорщичка
праправнук
праправнучка
прапрадід
прапращур
прапращурський
прарід
прародич
прародичка
прас
праск!
праска
прасло
прасок
прасол
прасолувати
прасольство
прасольський
прасування
прасувати
прасунок
пратва
прати
пратися
праття
праушник
прах
прахтика
праценька
працівник
працьовитий
працьовитість
працювальник
працювання
працювати
працюватися
праця
прач
прачечка
прачик
прачити
прачка
прачкарня
прачкун
прачувати
прашовиння
прашпорт
Висмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. висмикнутися, -нуся, -нешся, гл. Выдергиваться, выдернуться. Висмикнувся кінець мотузка.
Владицтво, -ва, с. 1) Владычество. Трон крівавий свій, своє владицтво люте прославляє. К. ПС. 54. 2) Архіерейство, санъ архіерея и сопряженныя съ нимъ права и владѣнія. Між вас владики неписьменні, мов ті жиди владицтва купували. К. XII. 56.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. КС. 1882. IV. 170. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл. 1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде. Ном. № 3382. 2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Чуб. III. 193. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Чуб. III. 205. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. Чуб. III. 221. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. Чуб. III. 194. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. Чуб. III. 195. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Чуб. III. 209. Ум. купа(й)лочкоЧас нам, дівчатка, з купайлочка додому. Чуб. III. 209.
Лазівка, -ки, ж. Родъ гриба, растущаго на лазу (лѣсной полянѣ). Желех.
Надхне́ний, -а, -е. Вдохновенный; вдохновленный.
Паламарівна, -ни, ж. Дочь пономаря.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Шахвувати, -вую, -єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Котл. Ен. IV. 52. Кармазин торгує, все золотом шафує. Гол. І. 246.
Нас спонсорують: