Випікатися, -каюся, -єшся, сов. в. випектися, -чуся, -чешся, гл.
1) Выпекаться, выпечься. І хліб у печі випікається, і Василь під вікном озивається.
2) Выжигаться, выжечься.
Зава́лий, -а, -е. Неповоротливый, увалень.
Засма́гнути, -ну, -неш, гл. Загорѣть. Засмаг так.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Метну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ метатися. Броситься, устремиться. Метнулась я та двері всі попричиняла. До ляса мов ляхи метнулись. Бог не попустив великого гріха, так ви метнулись тоді старого чоловіка обіжати.
Опруг, -га, м.
1) Кругъ.
2) = упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий.
Пелеханка, -ки, ж. Неряха, неряшливая женщина.
Понагачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и нагатити, но во множествѣ.
Самозанедбання, -ня, с. Самоотреченіе.
Шпара, -ри, ж. 1) Щель, пазъ, трещина.2) мн. Острая боль въ пальцахъ отъ мороза. Конот. у. Аж шпари зайшли — такий мороз. Шпари одійшли. Прекратилась боль въ пальцахъ отъ мороза, а переносно — прекратился чей либо страхъ или вообще стѣсненное состояніе. Лист той хвата, з сміхом чита, бо одійшли шпари. Гарасько тут оледенів і спершу не сказав ні слова, язик отерп, замерла мова, мов камінь сердечко нагнів, а страх і спутав, і зв'язав. Як одійшли ж потроху шпари.... здихнув він тяжко і казав. Ум. шпарка, шпарочка.