Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правіжка
правний
правник
правничий
правно
правнук
право I
право II
правобіцький
правобіч
правобічний
правовірний
правовірник
праволомний
праволомство
правопис
правописний
правопись
правоправний
праворуч
праворушниця
правосвітлий
православний
православник
православницький
православність
правосуддя
правосудець
правосудний
правота
правотити
правотитися
правторити
правування
правувати
правуватися
правушник
правцем
прагнути
прагнущий
прагнючий
прадід
прадідівський
прадідівщина
прадідний
пражина
пражній
празник
прайник
практика
практичній
практичність
пралев
праліс
прало
пральник
пралютий
праля
прамено
пранець
праник
прання
пранці
пранцюватий
пранцюватіти
праонук
праотець
праперек
прапір
прапірка
прапірок
прапор
прапорець
прапорщичка
праправнук
праправнучка
прапрадід
прапращур
прапращурський
прарід
прародич
прародичка
прас
праск!
праска
прасло
прасок
прасол
прасолувати
прасольство
прасольський
прасування
прасувати
прасунок
пратва
прати
пратися
праття
праушник
прах
прахтика
праценька
працівник
працьовитий
працьовитість
працювальник
працювання
працювати
працюватися
праця
прач
прачечка
прачик
прачити
прачка
прачкарня
прачкун
прачувати
прашовиння
прашпорт
Вітцівщина, -ни, ж. = батьківщина. Желех.
Долу́щувати, -щую, -єш, сов. в. долу́щити, -щу, -щиш, гл. Оканчивать, окончить вылущиваніе. Ось квасолі долущу та й піду. Богодух. у.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. Ном. № 507. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. Чуб. V. 432. 3)со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона. Кв. Драм. 57).
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Нечепурний, -а́, -е́ 1) Некрасивый, нехорошій. Як річ така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зроблюсь нечепурна. Котл. Ен. VI. 63. 2) Неряшливый.
Перенівечити, -чу, -чиш, гл. 1) Испортить, изгадить, исковеркать. 2) Искалѣчить многихъ. Що оці стрільці їх (зайців) перенівечать! О. 1861. V. 69.
По-Високу нар. Въ вышинѣ. Не добре, як nо-високу вітер віє... а як долом потихо вів, то добре. Шух. І. 89.
Просинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. просну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Просыпаться, проснуться. Борз. Сосниц. уу. Рудч. Ск. І. 84. Так уже не просиналася до світу. Г. Барв. 78.
Хльобтати, -бчу, -чеш, гл. = хлебтати. Юшечку хльобтати. Грин. ІІІ. 487.
Хряск, -ку, м. Трескъ, рѣзкій звукъ отъ переламыванія, отъ удара грома.
Нас спонсорують: