Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правіжка
правний
правник
правничий
правно
правнук
право I
право II
правобіцький
правобіч
правобічний
правовірний
правовірник
праволомний
праволомство
правопис
правописний
правопись
правоправний
праворуч
праворушниця
правосвітлий
православний
православник
православницький
православність
правосуддя
правосудець
правосудний
правота
правотити
правотитися
правторити
правування
правувати
правуватися
правушник
правцем
прагнути
прагнущий
прагнючий
прадід
прадідівський
прадідівщина
прадідний
пражина
пражній
празник
прайник
практика
практичній
практичність
пралев
праліс
прало
пральник
пралютий
праля
прамено
пранець
праник
прання
пранці
пранцюватий
пранцюватіти
праонук
праотець
праперек
прапір
прапірка
прапірок
прапор
прапорець
прапорщичка
праправнук
праправнучка
прапрадід
прапращур
прапращурський
прарід
прародич
прародичка
прас
праск!
праска
прасло
прасок
прасол
прасолувати
прасольство
прасольський
прасування
прасувати
прасунок
пратва
прати
пратися
праття
праушник
прах
прахтика
праценька
працівник
працьовитий
працьовитість
працювальник
працювання
працювати
працюватися
праця
прач
прачечка
прачик
прачити
прачка
прачкарня
прачкун
прачувати
прашовиння
прашпорт
Брамурний, -а, -е.  — камінь Азотная окись кобальта. Вас. 182.
Кожанок, -нка́, м. Родъ кожанаго короткаго полушубка, родъ кожаной куртки. Найстаріший кожушок був у Тупотуна. Він звав його кожанком. Г. Барв. 304.
Нави́слий, -а, -е. Нависшій. Під навислими скелями стояли мраморяні статуї. Левиц. І. 221.
Пам'ятка, -ки, ж. 1) Память, воспоминаніе. Приятелі їх садили тоді на пам'ятку. Греб. 360. На тобі книжку на пам'тку. впасти в пам'ятку. Запечатлѣться въ памяти. Вже що вона через те заподіяла миру, того не впало мені в пам'ятку. ЗОЮР. II. 37. се мені у пам'ятку. Это мнѣ памятно. Більше всього в пам'ятку мені, як уже піп приїхав ховать. Сим. 220. 2) Подарокъ на память. 3) Поминальная книжка.
Полотенний, -а, -е. Холщевой.
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ. Черк. у.
Свинарка, -ки, ж. Свинопаска.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Становити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Ном. № 14120. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. Чуб. V. 105. 2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. Ном. № 11659. становити грубу. Класть печь. Конст. у. 3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Дещо. Се мені нічого не становить. 4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною. Зміев. у.
Улелекати, -каю, -єш, гл. Заморить, уморить, умертвить. Змія, звісно, улеле 2кав. Грин. II. 236.
Нас спонсорують: