Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

правіжка
правний
правник
правничий
правно
правнук
право I
право II
правобіцький
правобіч
правобічний
правовірний
правовірник
праволомний
праволомство
правопис
правописний
правопись
правоправний
праворуч
праворушниця
правосвітлий
православний
православник
православницький
православність
правосуддя
правосудець
правосудний
правота
правотити
правотитися
правторити
правування
правувати
правуватися
правушник
правцем
прагнути
прагнущий
прагнючий
прадід
прадідівський
прадідівщина
прадідний
пражина
пражній
празник
прайник
практика
практичній
практичність
пралев
праліс
прало
пральник
пралютий
праля
прамено
пранець
праник
прання
пранці
пранцюватий
пранцюватіти
праонук
праотець
праперек
прапір
прапірка
прапірок
прапор
прапорець
прапорщичка
праправнук
праправнучка
прапрадід
прапращур
прапращурський
прарід
прародич
прародичка
прас
праск!
праска
прасло
прасок
прасол
прасолувати
прасольство
прасольський
прасування
прасувати
прасунок
пратва
прати
пратися
праття
праушник
прах
прахтика
праценька
працівник
працьовитий
працьовитість
працювальник
працювання
працювати
працюватися
праця
прач
прачечка
прачик
прачити
прачка
прачкарня
прачкун
прачувати
прашовиння
прашпорт
Ворітця, -тець мн. 1) Ум. отъ ворота. 2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця. Рк. Макс.
Діскува́тися, -куюся, -єшся, гл. Искать, хлопотать. Пропав віл, не дуже за ним і діскуються. Черкас. у.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте. Грин. ІІІ. 432.
Заму́рзати, -ся. Cм. заму́рзувати, -ся.
Зді́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. здіжи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. О квашнѣ: сдѣлаться плохою, негодною для употребленія. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Ном. № 1282. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе... Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась. Мнж. 99.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Ном. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу. Грин. II. 24. 2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Гол. III. 344. Наперед невода риби не лапай. Ном. № 2603.
Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.
Розіпсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться нравственно. Всі одвернулися од правди, всі зледащіли, розопсіли. К. Псал. 124. Сказано: батько й мати далеко, а гріх на порозі, — зовсім розопсіє. Г. Барв. 438.
Углитнути, -ну, -неш, гл. Укусить, ущипнуть клювомъ. Гусак як углитне за ногу. Славяносерб. у.
Угурен, -рна, -не́, угурни́й, -а́, -е́ = огурний. Ох масляно угурна, чому ти одна? як би тебе сім неділь, а посту одна. Мнж. 169. Хто не вгурен, той не голоден. Грин. І. 245. Угурного чоловіка скарає Бог. Прав. 1867. 54.
Нас спонсорують: