Височити, -чу, -чиш, гл. Поднимать на высоту, дѣлать высокимъ. Ой не хвалися, да березонько, не ти свою кору да вибілила, не ти сеє листе да широчила, не ти сеє гиллє да височила.
Даве́ць, -вця, м. Подающій, даватель. Від злого давця бери й капця.
Доци́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться ци (зовъ козы). Употреблено въ вертепной драмѣ въ слѣд. сценѣ: Клим: Ци-ци! Коза: Меее! Клим: Ци-ци! Козо: Меее! Прячется подъ Иродовъ тронъ. Клим: Отеж доцикався! й козу загубив.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Нага́йка, -ки, ж. = нагай. Коваль ізробив дротяну нагайку. Ум. нагаєчка. Шумить-гуде нагаєчка коло мого тіла.
Насі́сти. Cм. Насіда́ти.
Повислужувати, -жуємо, -єте, гл.
1) Заслужить (о многихъ).
2) Выслужить, окончить срокъ службы (о многихъ). Мої хлопці обидва вже строки повислужували, тепер дома.
Приспівнути, -ну́, -не́ш, гл. Пропѣть, припѣть. Да ще притупне ногою і приспівне сі слова, — так її і вразить.
Скудатися, -даюся, -єшся, гл. Оскудѣть. У нас хто сіє б десятин хліба, той зімою не скудається.
Хвуста, -ти, ж. = хуста.