Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поженихатися
пожерач
пожеребитися
пожерти
пожива
поживання
поживати
поживитися
поживління
поживляти
поживлятися
поживність
поживок
пожидитися
пожидовіти
пожилець
пожилиця
пожинати
пожинатоньки
пожирати
пожирення
пожирувати
пожити
пожиткування
пожиткувати
пожитно
пожиток
пожиточний
пожиточно
пожиття
пожичати
пожлуктати
пожмакати
пожовклий
пожовкнути
пожовтити
пожовтіти
пожовтявий
пожога
пожолобитися
пожувати
пожурити
пожуритися
поз
поза
позабейкуватися
позабивати
позабігати
позабірати
позабовтувати
позабовтуватися
позаборонювати
позабризкувати
позабризькувати
позабріхуватися
позаброджувати
позабруджувати
позабувати
позабуватися
позабудовувати
позаваблювати
позавалювати
позавалюватися
позаварювати
позавгорідно
позавдавати
позавертати
позавертатися
позавершувати
позавивати
позавидіти
позавидувати
позависати
позавистувати
позавірчувати
позавічний
позавічно
позавмірати
позаводити
позаводитися
позавозити
позавойовувати
позаворожувати
позавтрьому
позавуш
позавчора
позавчорашній
позав'язувати
позав'язуватися
позагадувати
позагальмовувати
позаганяти
позагарбувати
позагартовувати
позагачувати
позагашувати
позагиджувати
позагилювати
позагинати
позагівляти
позагівлятися
позагладжувати
позаглушувати
позагнуздувати
позаголювати
позаголюватися
позагонити
позагороджувати
позагортати
позагострювати
позагоювати
позагоюватися
позагризати
позагрібати
позагромаджувати
позагрузати
позагублювати
позагусати
позад
позаддя
Бодренно нар. Бодро. Як хто стоїть бодренно, а як хто ласий на сон, то і дріма. Павлогр. у.
Грю́к I меж. для обозначенія стука: стукъ. Стук-грюк в віконечко!
Завсі́дний, -а, -е. Всегдашній. Левиц. І. Правда, 1868. 448. Шух. І. 120. Въ значеніи обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Мир. ХРВ. 256. Завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Зелемизелоня, -ні, ж. = земизеленя. Вх. Пч. І. 9.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Калюжа, -жі, ж. Лужа, грязь. Не шукай моря, у калюжі втопишся. Ном. № 1982. Зараз, чи калюжку вбачать де на дорозі, — так у калюжу і лізе в кармазинах. К. ЧР. 87. Ум. калюжка. Калюжка після вчерашнього дощику. Кв. II. 156.
Порозрівнювати 1, -нюю, -єш, гл. Выравнять, сравнять (во множествѣ).
Простаршинувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть старшиною. Простаршинував два курси, — буде з мене, нехай ще хто инший одбуває.
Розбійників, -кова, -ве Принадлежащій разбойнику. Ой не єсть ти милий мій, ти розбійників син. Чуб.
Тайстра, -ри, ж. Сумка, котомка. Kolb. І. 69. Ум. тайстерка, тайстронька, тайстрочка.
Нас спонсорують: