Безлісий, -а, -е. Безлѣсный. Безліса сторона. Золотон. у.

Година, -ни, ж. 1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Гул. Арт. Укр. п. 33. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Котл. Ен. II. 33. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... Гол. І. 139. В осени дня — година. Ном. № 613. Вік наш — як година. Ном. № 8265. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. Шевч. У Лемковъ години — стѣнные часы. Вх. Лем. 404. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Мет. 241. Та збудила мене мати в обідню годину. Мет. 20. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. ЗОЮР. І. 318. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Новомоск. у. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Ном. № 8851. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. МВ. (О. 1862. ІІІ. 52). Щасливою годиною козак уродився. Мил. 79. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Шевч. 233. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Макс. Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! Ном. на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. Н. п. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. АД. II. 3. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. Лохв. у. 4) година іде. Идетъ дождь. Шух. І. 81. Ум. годинка, годинонька, годиночка.

Зітлі́ти, -тлію, -єш, гл. Истлѣть. Шовкова хусточка від сльозів зітліла. Гол. І. 191.

Натягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. натягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Натягиваться, натянуться. 2) Напяливаться, напялиться. 3) Натужиться, понатужиться. Натягається, як пес до роботи. Ном. № 13730. Конячка натяглася і покотила візок. Левиц. І. 38. 4) Напитываться, напитаться. Вишні вже натягаються горілкою. 5) Только сов. в. Натаскаться. Натягалися за чуба. 6) Только сов. в. Упереться, заупрямиться. Натягся та й натягся: 22 рублі та й 22 рублі. Волч. у.

Осить 1, -ти, ж. Сушильня для зерноваго хліба. Осить — де жито сушуть. Зроблено таку яму і цеглою вимощено — як піч. І тоді в піч накидають багато кичок і вони жарко-жарко горять; а зверху помощено і снопи туди кладуть. Коп дві накладуть і посохне, а тоді молотють. Черн. у.

Переламатися, -маюся, -єшся, гл. Переломаться многимъ предметамъ одному за другимъ.

Позбіратися, -раємося, -єтеся, гл. Собраться (о многихъ). Ще не всі салдати позбірались. Кв.

Посмертити, -рчу, -тиш, гл. Умертвить (многихъ). Людей посмертила для лакімства грошей. Гн. II. 74.

Чернещина, -ни, ж. Монастырскія помѣстья.

Чухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ чухатися. 1) Чеснуть одинъ разъ зудящее мѣсто; — об віщо. Тернуться тѣломъ обо что, чтобы почесаться. Яка товаряка йде, то й чухнеться об тин. Харьк. 2) Проходя мимо, коснуться, скользнуть по чемъ, напр. объ берегъ пліт чухнеться. Вас. 173.