Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поженихатися
пожерач
пожеребитися
пожерти
пожива
поживання
поживати
поживитися
поживління
поживляти
поживлятися
поживність
поживок
пожидитися
пожидовіти
пожилець
пожилиця
пожинати
пожинатоньки
пожирати
пожирення
пожирувати
пожити
пожиткування
пожиткувати
пожитно
пожиток
пожиточний
пожиточно
пожиття
пожичати
пожлуктати
пожмакати
пожовклий
пожовкнути
пожовтити
пожовтіти
пожовтявий
пожога
пожолобитися
пожувати
пожурити
пожуритися
поз
поза
позабейкуватися
позабивати
позабігати
позабірати
позабовтувати
позабовтуватися
позаборонювати
позабризкувати
позабризькувати
позабріхуватися
позаброджувати
позабруджувати
позабувати
позабуватися
позабудовувати
позаваблювати
позавалювати
позавалюватися
позаварювати
позавгорідно
позавдавати
позавертати
позавертатися
позавершувати
позавивати
позавидіти
позавидувати
позависати
позавистувати
позавірчувати
позавічний
позавічно
позавмірати
позаводити
позаводитися
позавозити
позавойовувати
позаворожувати
позавтрьому
позавуш
позавчора
позавчорашній
позав'язувати
позав'язуватися
позагадувати
позагальмовувати
позаганяти
позагарбувати
позагартовувати
позагачувати
позагашувати
позагиджувати
позагилювати
позагинати
позагівляти
позагівлятися
позагладжувати
позаглушувати
позагнуздувати
позаголювати
позаголюватися
позагонити
позагороджувати
позагортати
позагострювати
позагоювати
позагоюватися
позагризати
позагрібати
позагромаджувати
позагрузати
позагублювати
позагусати
позад
позаддя
Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. Лебед. у. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить. Кіев.
Легат, -та, м. Легатъ. Ієзуїт Посевин, легат папський, перший начав Унію в Україні. Шевч. Гайдам., Приписи, № 13.
Набіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. набра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. 1) Набираться, набраться. Набралося в чобіт води. Як набереться води в ухо, то перехиле голову та й скаче. Ном. № 336. 2) Брать, взять достаточно, много. Набрався стільки, що й не донесеш. Набравсь чорт багатих, то вбогих кидав. Ном. № 1446. 3) Наполняться, наполниться. Глек став набіраться. Рудч. Ск. І. 18. 4) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, получать, получить. Сили й розуму од його всяка тварь набралась. К. ПС. 74. Набравшися науки в сивоусих. К. Іов. 33. набра́тися біди, лиха. Претерпѣть бѣдствія. Тогді набрались всі сто лих. Котл. Ен.на шию. Залѣзать въ долги. Прийдеться випити з людьми, — знов набірається на шию. О. 1862. 73.ро́зуму. Поумнѣть. Набірайся розуму!охоти. Воодушевиться. Випив чарку, набравсь охоти та й пішов уночі лісом. Н. Вол. у.слави. Подвергаться сплетнямъ. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Ой ізвівши, на коника сівши: зоставайся, слави набірайся. Мет. 15.страху́. Напугаться. 5) Напиваться, напиться пьянымъ. Набрався, як свиня мулу. Н. Вол. у. 6) Сходиться, сойтися. Багато народу набралось.
Овощ, -щу, м. Плодъ. Принесіть же овощ, достойний покаяння. Єв. Мр. III. 8.
Підніжок, -жка, м. Подножье. Святий Сіон його підніжок. К. Псал. 2) Подножка у экипажа. 3) Холопствующій, раболѣпный человѣкъ. Підніжок твій я і підданець, із слуг твоїх послідній ланець. Котл. Ен. VI. 53.
Помахати, -ха́ю, -єш, гл. 1) = помахувати. Ой де моя миленькая похожає, да шитими рукавами помахає. Чуб. III. 190. 2) Cм. помахувати.
Поперекраювати, -юю, -єш, гл. Перерѣзать пополамъ (во множествѣ).
Пряже́ня, -ні, ж. Яичница съ мукой и молокомъ. Маркев. 159.
Стрівожитися, -жуся, -жишся, гл. Встревожиться. К. Іов. 95.
Чіхратися, -ра́юся, -єшся, гл. = чухатися. Кінь.... розчав ся чіхрати у тоту яблонь. Драг. 263.
Нас спонсорують: