Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Виладнати, -наю, -єш, гл.
1) Привести въ порядокъ.
2) Починить.
3) Приготовить, снарядить.
Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Відкладаний, відкладний, -а, -е. Откладываемый, отложенный. Що маєш робити, то роби сьогодня, бо тілько їден сир відкладний добрий. Одкладний сир добрий.
Ля́шка, -ки, ж. 1) Полька. 2) Грядка.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ?
Мо́крий, -а, -е. Мокрый. мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. № накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. мокренький, мокре́сенький.
Пантарка, -ки, ж. Цесарка.
Панщар, -ра, м. = панщанин.
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його.
