Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

продажний
продажник
продажність
продай
продання
продармувати
продати
продаус
продеклямувати
продержати
продерти
продешевити
продзвонити
продзеленькати
продзизчати
продзьобати
продивитися
продивлятися
продиво
продимати
продимити
продимляти
продимлятися
продирати
продиратися
продирини
продихатися
продівувати
продідувати
продіймати
проділити
проділь
проділяти
продір
продіркувати
продлубатися
продляти
продмухати
продмухнути
проднювати
продовбати
продовбувати
продовганитися
продовжити
продовжувати
продовжуватися
продоїти
продолубати
продомувати
продохнути
продоювати
продражнити
продрати
продратися
продріжати
продрімати
продрухання
продрухатися
продумати
продути
продухвина
прожартувати
прожати
проженихатися
прожерення
прожерка
прожерливий
прожерти
прожеря
проживати
проживатися
прожирати
прожирувати
прожирь
прожити
прожиток
прожиття
прожог
прожогом
прожра
прожуритися
проз
проза
прозвати
проздріти
прозеленуватий
прозивати
прозиватися
прозивка
прозирало
прозирати
прозімувати
прозір
прозірний
прозірник
прозірність
прозорий
прозористий
прозорний
прозоро
прозорчастий
прозріння
прозьба
проїдати
проїзд
проїзджати
проїзджачий
проїздити
проїздити 2
проїздитися
проїсний
проїсти
проїстливий
проїсть
проїти
проїхати
пройда
пройдисвіт
проймати
пройматися
Брость, -ти, ж. 1) Почка на деревѣ, цвѣточная почка на деревѣ. До тебе верну, як вбересь у брость-листок діброва. Млак. 58. На тій яблоньці, що в ярку, та й брость є. Полт. Пожену на брость пасти воли. Як було походять по брості воли, то такі гарні. Черк. у. 2) Зелень на деревѣ, вѣтви. Мостила мости з зеленої брости. Чуб. V. 509.
Жа́йвороня́чий, -а, -е. = жайворінячий.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано. АД. І. 44.
Кучерявчик, -ка, м. Ум. отъ кучеря́вець.
Перекудкудакати, -каю, -єш, гл. Перестать кудахтать.
Побесідувати, -дую, -єш, гл. Попировать, побыть на бесіді. Cм. беседа 2, бесіда. Гості мої ви любовненькії, сядьте в мене побесідуйте: хліба — соли ви покушайте, пива-меду не соромайтесь. Чуб. V. 575.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.
Посвящення, -ня, с. = посвячіння. Кв.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Ном. № 3827. Там ходить баран з великими рогами. Чуб. І. 129. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Ном. № 2457. Були і в кози роги, та притерті. Ном. № 1853. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. Ном. № 4103. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Ном. № 6239. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. Харьк. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Ном. № 3630. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. Ном. № 3631. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. О. 1862. V. Кух. 38. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. Ном. № 268. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. Сим. III. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. МУЕ. III. 39. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику. Чуб. II. 200.
Нас спонсорують: