Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігання
побігати
побігати 2
побігач
побігачка
побігашки
побігеньки
побігнути
побігти
побігуця
побігущий
побіда
побідаш
побіденний
побіденник
побідити
побідити 2
побідкатися
побідник
побідніти
побіднішати
побідувати
побіждати
побій
побіл
побілити
побілитися
побілілий
побіліти
побілішати
побілка
побілувати
побіль
побільшати
побільший
побільшити
побілювання
побіля
побіляти
побір
побірати
побіратися
побірець
побірниці
побірчий
побіснуватися
побіч
побічниця
побічній
побіяти
поблаголовити
поблагословитися
поблекнути
поближчати
поближче
поблизити
поблизнити
поблизничити
поблизу
поблизький
поблизько
поблискати
поблискувати
поблідлий
побліднути
поблудити
поблудитися
поблудний
поблукати
побляклий
поблякнути
побовтати
побовтатися
побоєць
побожеволіти
побожити
побожитися
побожкати
побожний
побожність
побожно
поболіти
поболітися
поболювати
поборгувати
поборець
побородник
поборозняк
поборонити
побороти
поборотися
поборсень
побосіти
побочень
побочина
побочкати
побояринувати
побоятися
побратати
побрататися
побрати
побратим
побратимець
побратимко
побратимство
побратися
побреніти
побренькати
побренькач
побренькувати
побрести
побрехати
побрехенька
побридки
побриднути
побрижитися
побриндзати
побришкати
побріхувати
побродити
Добростли́вий, -а, -е = Добротливий. Пане милостивий, пане добростливий, пожертвуйте! Черк. у.
Догря́катися, -каюся, -єшся, гл. Достучаться, а въ переносномъ смыслѣ: добиться, достичь, добыть. Де ж то він догрякався? Бач, прохав, і таки здобувся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Заскака́ти, -ка́ю, -єш и -качу́, -чеш, гл. Запрыгать. Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк побаче. Ном. № 10698.
Кормний, -а, -е. Откормленный. Ситі пришли придали: з'їли вола кормного і кормну корову. Гол. IV. 397.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то. Канев. у.
Нереститися, -щуся, -стишся, гл. Совокупляться (о рыбахъ, змѣяхъ). Гадюки як нерестяться, то звиваються у клубок. Кіевск. у.
Обітріти, -рію, -єш, гл. = обвітріти. Станьмо тутечка підождімо, поки сонце обітріє. Дума. Що воно таке, Архипе, обітріє?.. — Се як вітром перейде під час ісходу сонця, от сонце і обітріє. К. Исторія возс. Руси. І. 341.
Павприця, -ці, ж. Желѣзная пластинка съ четырехугольнымъ отверстіемъ по срединѣ; она вставляется въ нижнюю часть верхняго мельничнаго жернова; въ отверстіе входитъ конецъ веретена шестерни. Черниг. у.
Переказитися, -зю́ся, -зишся, гл. Перебѣситься.
Прогрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогріти, -грію, -єш, гл. Достигать, достичь своимъ тепломъ куда, сквозь что. Такої ж ви хатоньки ( = труни) забажали темної, невидної, невеселої! Туди сонечко не прогріє, вітрець не провіє. Мил. 185.
Нас спонсорують: