Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побігання
побігати
побігати 2
побігач
побігачка
побігашки
побігеньки
побігнути
побігти
побігуця
побігущий
побіда
побідаш
побіденний
побіденник
побідити
побідити 2
побідкатися
побідник
побідніти
побіднішати
побідувати
побіждати
побій
побіл
побілити
побілитися
побілілий
побіліти
побілішати
побілка
побілувати
побіль
побільшати
побільший
побільшити
побілювання
побіля
побіляти
побір
побірати
побіратися
побірець
побірниці
побірчий
побіснуватися
побіч
побічниця
побічній
побіяти
поблаголовити
поблагословитися
поблекнути
поближчати
поближче
поблизити
поблизнити
поблизничити
поблизу
поблизький
поблизько
поблискати
поблискувати
поблідлий
побліднути
поблудити
поблудитися
поблудний
поблукати
побляклий
поблякнути
побовтати
побовтатися
побоєць
побожеволіти
побожити
побожитися
побожкати
побожний
побожність
побожно
поболіти
поболітися
поболювати
поборгувати
поборець
побородник
поборозняк
поборонити
побороти
поборотися
поборсень
побосіти
побочень
побочина
побочкати
побояринувати
побоятися
побратати
побрататися
побрати
побратим
побратимець
побратимко
побратимство
побратися
побреніти
побренькати
побренькач
побренькувати
побрести
побрехати
побрехенька
побридки
побриднути
побрижитися
побриндзати
побришкати
побріхувати
побродити
Безвітря, -ря, с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт.
Бублишниця, -ці, ж. = бублейниця.
Годованець, -нця, м. 1) Воспитанникъ, вскормленникъ. Приняв був до себе якогось троту Петра за годованця. Котл. Н. П. 355. 2) Крестьянинъ, который завѣщаетъ кому либо свое имущество, за что наслѣдникъ долженъ до смерти кормить и поить завѣщателя. Шух. І. 52. 3) Животное, откармливаемое на убой. Вже всюди вправилась, тільки ще зосталось бур'яну насікти для годованців. Св. Л. 9.
Горла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Кричать, горланить. Камен. у. Гн. ІІ. 144. Черезчуръ громко пѣть. Мнж. 178.
Дернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обшивать дерномъ, выкладывать дерномъ. Рк. Левиц.
Коко I меж. Выражаетъ клохтанье курицы. А курочка коко да коко. Чуб. V. 113.
Накра́сти, -кра́ду, -деш, гл. Наворовать. Хотів груш накрасти. Ном. № 7689.
Незгірш, незгірше, нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Поперекручувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перекрутити, но во множествѣ. Коли треба було скарати автора за те, що він поперекручував історію так, як її й досі перекручують, то скарати хиба реготом. К. ХП. 34.
Чинш, -шу, м. Чиншъ, оброкъ, плата за пользованіе землей. К. ЧР. 427. Краще стать на чинш, а потім викупить землю. О. 1862. IV. 105.
Нас спонсорують: