Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погибельний
погибнути
погидувати
погинатися
погинути
погиркати
погицати
погідливий
погідний
погін
погінка
погіншливо
погінь
погіркнути
погірник
погіршати
погладити
погледіти
поглибати
поглибшати
поглинути
поглузузати
поглум
поглумитися
поглумка
поглухнути
поглушити
погляд
поглядання
поглядати
поглядатися
поглядіти
поглянути
поглянутися
погнати
погнатися
погнисти
погніватися
погнівити
погній
погнітити
погноїти
погнути
погнутися
поговір
поговірка
поговіти
поговорити
погода
погоддя
погоджати
погоджатися
погодка
погодливий
погодний
погодник
погодонька
погодувати
погодуватися
погожий
погоїти
погоїтися
погойдати
погойднути
погойдуватися
поголити
поголитися
поголіти
поголовастий
поголодити
поголодувати
поголос
поголосити
поголоска
поголосний
поголоснійшати
поголубити
поголубитися
поголубіти
поголубкатися
погомоніти
погонач
погонець
погонити
погонич
погонка
погононька
погонь
погоня
погорда
погорджування
погорджувати
погордувати
погорження
погориджа
погористий
погорілець
погорілий
погорілище
погорілля
погорінець
погоріти
погородити
погосподарювати
погостити
погоститися
погострити
погостювати
поготів
поготувати
пограбнути
пограбувати
пограти
погратися
погреб
погребарь
погребати
погребельне
погребиця
погребище
Блейвас, -су, м. Свинцовыя бѣлила, бѣлила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. ІІІ. 49.
Висіяти Cм. висівати.
Неволя, -лі, ж. 1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. Мет. 54. з неволі робити. По неволѣ дѣлать. Конст. у. 2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали. АД. І. 88. 3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю. Стор. МПр. 162. 4) Падучая болѣзнь. Угор. 5) Чортъ, бѣсъ. Угор. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку. Чуб. V. 699.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ. Мнж. 189.
Пікинерія, -рії, ж. соб. Пикинеры. КС. 1899. XII. 301.
Плавко нар. Плавно, безъ задержекъ. Більш укиньте масла в кашу, то вона плавкіш ітиме горлом. Лебед. у.
Роман, -ну, м. 1) Раст. a) Matricaria Chamomilla, ромашка. Анн. 209. б) Chrysanthemum inodorum. Лв. 97. 2) Романъ (лит. произведеніе). Писав романи. К. Гр. Кв. 18. Ум. романець.
Тончити, -чу́, -чи́ш, гл. Утончать. Шейк.
Шамрити, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. Харьк. у. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. Новомоск. у. до́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ. Зміев. у.
Нас спонсорують: