Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погибельний
погибнути
погидувати
погинатися
погинути
погиркати
погицати
погідливий
погідний
погін
погінка
погіншливо
погінь
погіркнути
погірник
погіршати
погладити
погледіти
поглибати
поглибшати
поглинути
поглузузати
поглум
поглумитися
поглумка
поглухнути
поглушити
погляд
поглядання
поглядати
поглядатися
поглядіти
поглянути
поглянутися
погнати
погнатися
погнисти
погніватися
погнівити
погній
погнітити
погноїти
погнути
погнутися
поговір
поговірка
поговіти
поговорити
погода
погоддя
погоджати
погоджатися
погодка
погодливий
погодний
погодник
погодонька
погодувати
погодуватися
погожий
погоїти
погоїтися
погойдати
погойднути
погойдуватися
поголити
поголитися
поголіти
поголовастий
поголодити
поголодувати
поголос
поголосити
поголоска
поголосний
поголоснійшати
поголубити
поголубитися
поголубіти
поголубкатися
погомоніти
погонач
погонець
погонити
погонич
погонка
погононька
погонь
погоня
погорда
погорджування
погорджувати
погордувати
погорження
погориджа
погористий
погорілець
погорілий
погорілище
погорілля
погорінець
погоріти
погородити
погосподарювати
погостити
погоститися
погострити
погостювати
поготів
поготувати
пограбнути
пограбувати
пограти
погратися
погреб
погребарь
погребати
погребельне
погребиця
погребище
Без I, -зу, м. Сирень. Як гарно зацвів без. Шейк.
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. Мнж. 150. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий). Мил. 129.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Коритча, -чати, с. 1) Маленькое корыто. Ном. № 13964. 2) = коритко. Лебед. у. ( Залюбовск.).
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив. Рудан.
Прияти, прия́ю, -єш, гл. 1) Благопріятствовать, содѣйствовать. (То) чорт — не рука, що собі не прияє. Ном. № 9726. Cм. сприяти. 2) Принять. Вх. Лем. 457. Я тебе маю на ніч прияти. Гн. II. 13.
Решетник, -ка, м. Грибъ изъ породы Bobtus. Радом. у.
Т пред. = д, къ. Надійшов же т ній завидь-завидко. Гол. IV. 33. Надійшов же. т ній батенько її. Гол. IV. 90.
Укмічати, -чаю, -єш, сов. в. укмітити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить, подмѣчать, подмѣтить. Зразу укмітити, що не такий народ. О. 1862. VIII. 31. Мале, та й те вкмітило, що в просі кузька є. Звенигор. у. Зразу вкмітить дитина. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: