Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приперезати
приперізувати
приперти
припертися
припивати
припилка
припильнувати
припин
припинати
припинатися
припиначка
припинити
припинка
припиняти
припинятися
приписанець
приписати
приписувати
приписуватися
припівзити
припізнитися
припізнюватися
припізнятися
припікання
припікати
припіл
припімнути
припін
припір
припірати
припічок
припішати
приплакати
приплата
приплатити
приплачувати
приплачуватися
приплентати
приплентач
приплескати
приплести
припливати
приплинути
приплисти
приплід
приплідок
припліскувати
приплітати
приплітатися
приплітка
приплітувати
приплішити
приплошистий
приплуганитися
приплужитися
приплутати
приплутувати
приплутуватися
приплюскнути
приплющити
приплющувати
припнути
припняти
приповедінка
приповзати
приповіданка
приповідати
приповідка
приповідувати
приповісти
приповістися
приповістка
приповість
приповняти
приподобитися
приподоблятися
припозвати
припозивати
припокоїти
приполок
припом'янути
припористий
припорошити
припорука
припоручати
припорядити
припорядитися
припосилати
припослідок
припостити
припочивати
припощувати
приправа
приправити
приправка
приправляти
припроваджувати
припросити
припроха
припрохати
припрохувати
припрошати
припрошувати
припрошуватися
припрягати
припудити
припуск
припускати
припускатися
припуст
припустити
припустниця
припутень
припутина
припущальник
припхати
припхатися
прип'ясти
прип'яти
прирадити
Випорожнити, -ся. Cм. випорожняти, -ся.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Гол. Од. 49. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. Греб. 400. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Харьк. Ум. віхтик.
З'єдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Соединиться. 2) Договориться, условиться. Давав по сороківці од хури, а з його правили по дві: торгувався він два дні, а на третій з'єднались за злотого. О. 1862. III. 78.
Кохастий, -а, -е. О растеніи: хорошо выросшее, хорошо вырощенное. Кохаєте зілля. Се як полемо в городі, то найдемо роскішне і кажемо: оце кохаєте. Полтав. г.
Набро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Накуралесить, надѣлать глупостей. Тепер же на мене звертає, сама наброївши біди. Котл. Ен. VI. 13.
Невідничок, -чка, м. Ум. отъ не́відник.
Прядінниця, -ці, ж. = пряха. Шух. І. 148, 149.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48.
Таркатий, -а, -е. = тарканистий. Шейк.
Усхнути, -ну, -неш, гл. = усохнути.
Нас спонсорують: