Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приперезати
приперізувати
приперти
припертися
припивати
припилка
припильнувати
припин
припинати
припинатися
припиначка
припинити
припинка
припиняти
припинятися
приписанець
приписати
приписувати
приписуватися
припівзити
припізнитися
припізнюватися
припізнятися
припікання
припікати
припіл
припімнути
припін
припір
припірати
припічок
припішати
приплакати
приплата
приплатити
приплачувати
приплачуватися
приплентати
приплентач
приплескати
приплести
припливати
приплинути
приплисти
приплід
приплідок
припліскувати
приплітати
приплітатися
приплітка
приплітувати
приплішити
приплошистий
приплуганитися
приплужитися
приплутати
приплутувати
приплутуватися
приплюскнути
приплющити
приплющувати
припнути
припняти
приповедінка
приповзати
приповіданка
приповідати
приповідка
приповідувати
приповісти
приповістися
приповістка
приповість
приповняти
приподобитися
приподоблятися
припозвати
припозивати
припокоїти
приполок
припом'янути
припористий
припорошити
припорука
припоручати
припорядити
припорядитися
припосилати
припослідок
припостити
припочивати
припощувати
приправа
приправити
приправка
приправляти
припроваджувати
припросити
припроха
припрохати
припрохувати
припрошати
припрошувати
припрошуватися
припрягати
припудити
припуск
припускати
припускатися
припуст
припустити
припустниця
припутень
припутина
припущальник
припхати
припхатися
прип'ясти
прип'яти
прирадити
Бідолашний, -а, -е. Горемычный, бѣдный, несчастный.
Дохожа́лість, -лости, ж. Пожилыя лѣта. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Левиц. Пов. 168.
Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Н. Вол. у. Не на всього того жадним розумом збагнути. ЗОЮР. І. 311. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Гол. II. 820. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх. Рудч. Ск. І. 130.
Кривоплекий, -а, -е. Кривоплечій. Хотіла мене мити та за третього дати, аж той третій такий кривоплекий. Чуб. V. 497.
Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Перевозити, -жу, -зиш, сов. в. перевезти, -зу, -зе́ш, гл. 1) Перевозить, перевезть. Виглядає, чи не где з боярами в гости, — перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. 2) Переправлять, переправить черезъ рѣку. Чи ти, Іване, рибу ловиш, чи ти людей перевозиш? Чуб. V. 785.бабу. Cм. баба. КС. 1887. VI. 480.
Попроривати, -ваю, -єш, гл. Разрѣдить, вырвавъ часть. Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі. Харьк.
Роздавлювати, -люю, -єш, сов. в. роздавити, -влю, -виш, гл. Раздавливать, раздавить. Я роздавлю тебе як жабу. Котл. Ен.
Удачий, -а, -е. = удатний. Ледача невістка, ледача та і до роботи не вдача. ЗОЮР. II. 245.
Уклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. уклонитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Кланяться, поклониться. Матері старенькій низенько в ноги вклонімось. Мет. 348. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу. Ном. № 2559. 2) Поклоняться, поклониться. Не вклоняйсь чужому ідолу німому. К. Псал. 190.
Нас спонсорують: