Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

абомовня

Абомо́вня, -ні, ж. Отголосокъ, эхо. Ударить плова з громами, від яких росходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 2.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБОМОВНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АБОМОВНЯ"
Баландіти, -джу, -диш, гл. Болтать, говорить пустяки. Желех.
Ворогування, -ня, с. Враждованіе. К. Краш. 11.
Доти́чний, -а, -е. Касающійся чего.
Дочасто́вувати, -вую, -єш, сов. в. дочастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить потчивать.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Зціпіти, -пію, -єш, гл. Оцѣпенѣть, одеревенѣть. Зціп мов пень. Млак. 84.
Підсилювати, -люю, -єш, сов. в. підсилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить, усиливать, усилить. Рк. Левиц.
Пообливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Облиться (о многихъ). Пообливалися, аж тече з їх. Черниг. у.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Шатило, -ла, м. Лгунъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АБОМОВНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.