Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньковщина
пенькуватий
пеньок
пеня
пенявий
пенякуватий
пеняти
пер
первак
первачечка
первачка
первачок
перве
первий
первина
первинчики
первичка
первінчик
первісний 2
первістка
первісток
первісточка
первітка
перво
первовік
первовічний
первожителець
первозданний
первозімки
первозім'я
перволіток
первопідстава
первопочин
перворідень
перворідний
перворядний
первоспи
первотвір
первотворний
первохристиянський
первоцвіт
перга
пергамен
пергач
пердіж
пердіти
пердун
пердь
перебалакати
перебалочок
перебанити
перебанувати
перебаранчати
перебас
перебатувати
перебачити
перебгати
перебенда
перебендювати
перебендюха
перебендя
перебенкетувати
перебердина
перебздикнути
перебивати
перебиватися
перебийніс
перебити
перебігати
перебігати 2
перебігатися
перебігатися 2
перебігнути
перебігти
перебідкатися
перебієць
перебір
перебірати
перебіратися
перебірка
перебірливий
перебірник
перебірниця
перебірниченько
перебірчастий
перебірчик
перебовком
перебовтати
перебовтатися
перебоїна
переболіти
переборець
перебороти
переборщити
переборщувати
перебоятися
перебрати
перебрести
перебрех
переброджувати
перебувати I
перебувати II
перебуватися I
перебуватися II
перебудовувати
перебунтуватися
перебурхати
перебурчати
перебути
перебутний
перевабити
переваблювати
перевага
переваги-ваги
переважати
переважатися
переважити
переважувати
перевалити
перевалля
Бровар, -ра, м. = броварь. Рудч. Чп. 245.
Бунтівний, -а, -е. = бунтовливий. Желех.
Вихорити, -рю, -риш, гл. 1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Мир. Пов. І. 14. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі. Мир. Пов. І. 112.
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім. Рудч. Ск. II. 102.
Зрошати, -ша́ю, -єш, сов. в. зроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Орошать, оросить. К. Досв. 26. Дрібненькими слізоньками все поле зросила. Мет. 274. Припав він до землі та й зросив її слізьми. МВ. ІІ. 70.
Наскрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть. Як возив він лк жидівський, то наскрадав лісу чимало. Канев. у.
Нині нар. Сегодня. Бодай мій ворог знав, що нині за день. Ном. № 4037. Від нині бачитимете небо відкрите. Єв. І. І. 51.
Примірити, -ся. Cм. приміряти, -ся.
Прислон, -ну, м. 1) Мѣсто, гдѣ лежитъ покойникъ въ домѣ. Угор. 2) Горный обрывъ. Угор.
Стіна, -ни, ж. 1) Стѣна. Мовчить, як стіна. ЗОЮР. І. 147. Мила б я стіни, щоб були білі. Мет. 126. Все село як за стіну засунулось, — такі смутні всі. МВ. І. 99. 2) Стѣна, плетена невода. (Стрижевск.). 3) Рядъ зубовъ въ одной сторонѣ челюсти. Ви б у Прохори поїхали, там дід замовляє (зуби); а то так усю стіну й викрутить, да й знов буде зачинатись. Г. Барв. 35. 4) Тучи на западѣ, за которыя заходитъ солнце. Як сонце заходить за стіну, то буде дощ. Грин. I. 12. 5) При кулачномъ боѣ: рядъ, шеренга бойцовъ. Маркев. 76. Ум. стінка, стінонька, стіночка. Лежить мила, мов китайка синя, стоїть милий, як стінонька білий. Н. п. (Г. Барв. 437).
Нас спонсорують: