Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеньковщина
пенькуватий
пеньок
пеня
пенявий
пенякуватий
пеняти
пер
первак
первачечка
первачка
первачок
перве
первий
первина
первинчики
первичка
первінчик
первісний 2
первістка
первісток
первісточка
первітка
перво
первовік
первовічний
первожителець
первозданний
первозімки
первозім'я
перволіток
первопідстава
первопочин
перворідень
перворідний
перворядний
первоспи
первотвір
первотворний
первохристиянський
первоцвіт
перга
пергамен
пергач
пердіж
пердіти
пердун
пердь
перебалакати
перебалочок
перебанити
перебанувати
перебаранчати
перебас
перебатувати
перебачити
перебгати
перебенда
перебендювати
перебендюха
перебендя
перебенкетувати
перебердина
перебздикнути
перебивати
перебиватися
перебийніс
перебити
перебігати
перебігати 2
перебігатися
перебігатися 2
перебігнути
перебігти
перебідкатися
перебієць
перебір
перебірати
перебіратися
перебірка
перебірливий
перебірник
перебірниця
перебірниченько
перебірчастий
перебірчик
перебовком
перебовтати
перебовтатися
перебоїна
переболіти
переборець
перебороти
переборщити
переборщувати
перебоятися
перебрати
перебрести
перебрех
переброджувати
перебувати I
перебувати II
перебуватися I
перебуватися II
перебудовувати
перебунтуватися
перебурхати
перебурчати
перебути
перебутний
перевабити
переваблювати
перевага
переваги-ваги
переважати
переважатися
переважити
переважувати
перевалити
перевалля
Блискавий, -а, -е. Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. І. 158.
Вибігати I, -гаю, -єш, гл. 1) Исходить, бѣгая. Наймичка вибігала (шукаючи) увесь куток. Г. Барв. 502. Довелось скрізь вибігать по хатах, шукаючи. Грин. І. 109. 2) Пробѣгать извѣстное время. Не багато він бігав, а рік вибігав вовком. Грин. II. 126.
Гарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Запрашивать (цѣну, вознагражденіе). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421. Cм. Ґарувати. 2) Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п'ядь землі та домовину. (К. П. Михальчукъ).
Головуватий, -а, -е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо. Черк. у.
Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L. Вх. Пч. І. 8. ЗЮЗО. І. 109. Мил. М. 87.
Го́тьта! меж. Крикъ на лошадь: направо. Вх. Лем. 405.
Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей. Вх. Зн. 50.
Порснути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Брызнуть. 2) Посыпаться, полетѣть градомъ. 3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192. 4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч. 5) Ударить сильно.
Проштовхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. проштовхатися, -хаюся, -єшся, гл. Проталкиваться, протолкаться. Люде.... давили один одного, проштовхуючись до вікон. Стор. МПр. 80.
Цівкун, -на, м. Птица зуекъ, Charadrius. Вх. Пч. II. 9.
Нас спонсорують: