Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підчищати
підчіпок
підчісувати
підчорнити
підчулити
підчулювати
підчухрати
підшальовувати
підшивайло
підшивати
підшивка
підшийник
підшийок
підшильовувати
підшити
підшкильнути
підшкурний
підштанки
підштовхнути
підштовхувати
підштрикень
підштрикнути
підштрикувати
під'юджувати
під'ядлівчак
під'язати
під'язичниця
під'язник
під'язувати
під'язуватися
під'ярок
піжити
піжмурки
піздріти
пізнавати
пізнаватися
пізнитися
пізній
пізніхірочка
пізно
пізріти
пізьма
пійло
піймяти
пійниця
пійняти
пійнятися
пійстра
пійти
пікати
пікинер
пікинерія
пікинерський
пікинерувати
піківний
піклування
піклуватися
пікний
пікувати
піл
пілка
пілляти
пілтина
пілть
пільга
пільгувати
пільський
пільх
піля
пімперля
пімста
пімстити
піна
пінити
пінка
пінна
пінняк
пінявий
піняз
піняти
піп
пір
пірвати
пірватися
пірзний
пірина
пірити
пір'їна
пірнати
пірнач
пірначка
пірник
пірникоза
пірнути
пірце
пірчити
пірчун
пір'я
пір'яний
пір'ячко
пісенька
пісі
піскля
пісковатий
пісковатиця
пісковий
піскоглід
піскозоба
піскозоблиця
піскуватий
піскуваха
післанець
післанський
післати
післище
після
піснечка
пісний
пісникати
пісниковий
Вильцята, -цят, с. мн. см. отримач. Шух. I. 249.
Відчистити, -щу, -стиш, гл. Отколотить. Одчистив добре пана. Мнж. 71.
Дігтяре́нко, -ка, м. Сынъ дегтярника.
Драгва́, -ви́, ж. Топь, топкое мѣсто. Cм. дрягва.
Жа́лоба 2, -би, ж. = скарга.
Капитанський, -а, -е. Капитанскій. Стане панеєю, як буде капітанська теща. Кв. І. 196.
Пасти II, -ду́, -де́ш, гл. 1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. Котл. Ен. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Кв. Відразу пав без душі. 2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. АД. І. 95. Прилетіла пава, в головочках пала. Мет. 104. 3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам. Мет. 22.
Повеселитися, -лю́ся, -лишся, гл. Повеселиться. Хиба мій вік не сон? Стривай же, хоч трошки дай мені повеселитись. К. Іов. 23.
Тиранство, -ва, с. Тираннія, тиранство. Їх за сліпе тиранство повчив ножем крівавим гайдабура. К. ЦН. 178.
Шаноба, -би, ж. 1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. Рудч. Ск. II. 204. На що та й шаноба, як добрее слово. Ном. № 12865. 2) була йому шаноба! Досталось ему. Ном.
Нас спонсорують: