Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підчищати
підчіпок
підчісувати
підчорнити
підчулити
підчулювати
підчухрати
підшальовувати
підшивайло
підшивати
підшивка
підшийник
підшийок
підшильовувати
підшити
підшкильнути
підшкурний
підштанки
підштовхнути
підштовхувати
підштрикень
підштрикнути
підштрикувати
під'юджувати
під'ядлівчак
під'язати
під'язичниця
під'язник
під'язувати
під'язуватися
під'ярок
піжити
піжмурки
піздріти
пізнавати
пізнаватися
пізнитися
пізній
пізніхірочка
пізно
пізріти
пізьма
пійло
піймяти
пійниця
пійняти
пійнятися
пійстра
пійти
пікати
пікинер
пікинерія
пікинерський
пікинерувати
піківний
піклування
піклуватися
пікний
пікувати
піл
пілка
пілляти
пілтина
пілть
пільга
пільгувати
пільський
пільх
піля
пімперля
пімста
пімстити
піна
пінити
пінка
пінна
пінняк
пінявий
піняз
піняти
піп
пір
пірвати
пірватися
пірзний
пірина
пірити
пір'їна
пірнати
пірнач
пірначка
пірник
пірникоза
пірнути
пірце
пірчити
пірчун
пір'я
пір'яний
пір'ячко
пісенька
пісі
піскля
пісковатий
пісковатиця
пісковий
піскоглід
піскозоба
піскозоблиця
піскуватий
піскуваха
післанець
післанський
післати
післище
після
піснечка
пісний
пісникати
пісниковий
Ґвалт и ґвалт, -ту, м. 1) Крикъ шумъ. Алв. 11. Чуб. І. 105. Ґвалт і галас. Шевч. 197. А ґвалту! а крику! Шевч. 214. 2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Аф. 357. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. О. 1861. VIII. 29. Розумом, а не гвалтом мусимо ми усяке лукавство переважати. К. (О. 1861. VI. 33). 3) Восклицаніе: ґвалт! Караулъ! Ґвалт! рятуйте! Шевч. 139. Ай, ґвалт! сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Ґвалт, на ґвалт крича́ти. Кричать караулъ. Ном. № 2385. Гукнули як на гвалт. Гул. Арт. (О. 1861. III. 84). Було ж тобі не любити, а тепер хоч гвалт кричи. Грин. ІІІ. 159. На ґвалт би́ти, дзвони́ти. Вить тревогу.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі. ХС. III. 56.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Г. Барв. 28. Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні. Мет. 233.
Помуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. Поучить нѣкоторое время военнымъ пріемамъ; пошкодить.
Поясочок, -чка, м. Ум. отъ пояс.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Ткацтво, -ва, с. 1) Ткачество, ремесло ткача. Шух. І. 254. 2) соб. Ткачи. Все ткацтво зійшлося. Шейк.  
Узуття, -тя, с. Обувь. У неї ні одежи теплої, ні узуття як слід. Мир. Поп. I. 126.  
Чіпляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять, вѣшать. Ном. № 13428. Намиста чіпляють. О, 1861. ХІ. 28. Рушники чіпляють.
Нас спонсорують: