Наще, наще́серце, нар. = натще.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти.
Підплигувати, -гую, -єш, сов. в. підплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Подпрыгивать, подпрыгнуть.
Побіяти, -я́ю, -єш, гл. = побити. Ой сталася пригодонька, побіяв муж жінку.
Понюх, -ха, м. Щепотка табаку (нюхательнаго).
Прейма нар. По крайней мѣрѣ. Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зіму зімувати. Вишукують собі таких малюків ручих, щоб украв і втік, а прейма викрутивсь.
Примкнути, -ну, -неш, гл. Притворить.
Содухи Два первыя слова похороннаго пѣснопѣнія: «Со духи праведными скончавшуся....»; употребляются въ значеніи: смерть, конецъ. Да ти ж мене й не брязнеш так об землю, щоб тут мені й содухи. со́духи спусти́ти. Издохнуть. Заяць уже спустив содухи.
Трина, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. 2) Опилки древесныя. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. Ум. три́нка.
Хований, -а, -е. 1) Прятанный.
2) Вскормленный, ручной. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, — то все непевні.
