Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пищання
пищати
пищик
пищок
пищуватися
пияк
пияка
пиячка
пів
піваркуш
піваркушевий
півбог
півбочок
піввідерко
піввідровий
півгодинний
півгодний
півголий
півголосом
півдарма
півдев'ята
південний
південник
південь
півдесята
півень
півзен
півзина
півзинка
півзолотий
півка
півкварта
півквартівка
півкіпник
півколіщатко
півколо
півкондійка
півкоречник
півкошик
півкуля
півмертвий
півмісяць
півмісячний
півміток
півник
півничок
північ
північний
півня
півняк
півнячий
півонія
півострів
півпанство
півпарубок
півполукіпок
півп'ята
піврік
піврічний
півріччя
півсеток
півсонно
півстирток
півсьома
півтора
півторак
півторарічняк
півтораста
півторачок
півторип'ядний
півтрети
півтретя
півтретяста
півть
півхунт
півчварта
півчвартаста
півчварти
півчий
півшоста
піганистий
пігнати
пігнатися
пігнутися
під 1
під 2
підбармовувати
підбармовуватися
підбасовувати
підбасок
підбережка
підберезник
підбивати
підбиватися
підбитеняк
підбитє
підбити
підбитяк
підбичувати
підбіг
підбігати
підбігцем
підбій
підбійка
підбіл
підбілити
підбіль
підбільшати
підбільшити
підбільшувати
підбільшуватися
підбілювати
підбір
підбірати
підбіратися
підбічний
підбічниця
підбіяк
підбовтати
підбовтувати
Видроокий, -а, -е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны. Рк. Левиц.
Гайнів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный гайну. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.
Где нар. = де. Где каша з маслом, там нас не маєш. Ном. № 2051.
Доткли́во нар. Колко, рѣзко, обидно. Не кажіть бо так доткливо, пані, не говоріть так згрізна до мене. Г. Барв. 344.
Жа́тка, -ки, ж. Жатвенная машина. О. 1861. IX. 178.
Збро́їтися, -ро́юся, -їшся, гл. Вооружаться. Желех.
Наверта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. наверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить. Сірі воли навертає. Рудч. Чп. 89. Хусткою махнув, вісько навернув: «А рушай, вісько, під Бендер-місто!». О. 1861. XI. 56. 2) Наваливать, навалить. Зіма замети навертає. Мир. ХРВ. 125. Було мене притопити й камень навернути, а щоб же я не зринала й цього лишенька не знала. Грин. III. 312. 3) Рѣдко появляться, разъ появиться. То те він робить, то те, то йде, то где, — як гість додому навертає. МВ. І. 44. Хиба обідати та на ніч наверне додому, а то все на базарі. Мир. Пов. II. 78. 4) Обращать, обратить. Синів ізраілевих наверне до Бога. Єв. Л. І. 16. Вона довго молилась до Бога, щоб навернув чоловікове серце знов до любови. Левиц. І. 497. Наверни мене на жидівську віру. Мнж. 122. 5) Сворачивать, своротить на кого. На другого навертати не годиться: це не я, а він зробив. Черниг. г. 6) Наверстывать, наверстать. Стара хоче у хазяйстві навернути, що дочка витратила. МВ. І. 28. Він хоч і прогуля, так він і наверне. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Присінок, -нка, м. Пристройка. Вх. Зн. 55. Чаще во мн. присінки. Крыльцо, крыльцо съ навѣсомъ на двухъ столбикахъ. Поп. 52. В присінках всі пани сиділи, на дворі ж вкруг стояв народ. Котл. Ен. II. 15. Наймити й наймички на присінках. Сим. 205. Ум. присінечки. Чуб. V. 1076. Ой у сінечки, у присінечки ясне сонечко сходить. Мил. Св. 18.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Хиба 2 нар. 1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Єв. Мр. IV. 12. Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану? МВ. І. 25. 2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене. Чуб. І. 5. 3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу. Алв. 76.
Нас спонсорують: