Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пищання
пищати
пищик
пищок
пищуватися
пияк
пияка
пиячка
пів
піваркуш
піваркушевий
півбог
півбочок
піввідерко
піввідровий
півгодинний
півгодний
півголий
півголосом
півдарма
півдев'ята
південний
південник
південь
півдесята
півень
півзен
півзина
півзинка
півзолотий
півка
півкварта
півквартівка
півкіпник
півколіщатко
півколо
півкондійка
півкоречник
півкошик
півкуля
півмертвий
півмісяць
півмісячний
півміток
півник
півничок
північ
північний
півня
півняк
півнячий
півонія
півострів
півпанство
півпарубок
півполукіпок
півп'ята
піврік
піврічний
півріччя
півсеток
півсонно
півстирток
півсьома
півтора
півторак
півторарічняк
півтораста
півторачок
півторип'ядний
півтрети
півтретя
півтретяста
півть
півхунт
півчварта
півчвартаста
півчварти
півчий
півшоста
піганистий
пігнати
пігнатися
пігнутися
під 1
під 2
підбармовувати
підбармовуватися
підбасовувати
підбасок
підбережка
підберезник
підбивати
підбиватися
підбитеняк
підбитє
підбити
підбитяк
підбичувати
підбіг
підбігати
підбігцем
підбій
підбійка
підбіл
підбілити
підбіль
підбільшати
підбільшити
підбільшувати
підбільшуватися
підбілювати
підбір
підбірати
підбіратися
підбічний
підбічниця
підбіяк
підбовтати
підбовтувати
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка. Желех.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. О. 1862. ТІ. 84.
Переваруха, -хи, ж. Торговка, продающая съѣстное? Переварухи, бодай їм заціпило, так і гукають: та кричить: свату, ходи до мене гарячих хляків, а друга: хто почне у мене книша гарячого. О. 1862. І. 42.
Писнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ писати.
Пуга 1, -ги, ж. Кнутъ. Вас. 160, 159. Ляснув погонич пугою, коні заржали. К. (ЗОЮР. II. 202). як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ном. № 1783. Ум. пушка.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Укорочати, -чаю, -єш, сов. в. укоротити, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, сокращать, сократить. Та вже ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай в шинку над бочкою горілки. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 112). Укоротив я вам віку. Шевч. 204.ходи. Замедлять, замедлить шагъ. Христя трохи вкоротила ходи. Мир. Пов. II. 43.
Ухопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Кінву-чвертівку в руки вхопи, та в льох убіжи, та вісім бочок мини, а з дев'ятої поганого пива наточи. ЗОЮР. І. 204. Ухопили батька, як чорт грішну душу. Ном. № 2346. Ухопила його за серце тая чудовная краса. К. (ЗЮЗО. II. 203). ухопив за чесну гриву — схватилъ за волосы. Ном. 3992. — як собака обме́тиці, — шилом па́токи. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12155, 1814. одними рука́ми не вхоплю. Не въ состояніи всего сама сдѣлать. Г. Барв. 98. вхопити тропи. Попасть на надлежащую, дорогу, а переносно — найтись какъ поступить, собразить; оріентироваться. Не вхопиш тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. От доля! ніяк не вхоплю тропи. Г. Барв. 410. Воно б то й гаразд, та не вхопили тропи, як і що треба. Харьк. г. Якими ж шляхами й куди мандрувати, щоб не вхопив Процько тропи доганяти?
Хащ, -щу, м. 1) = хмиз. Закопав було добро в ямі та хащем прикидає та і втіка в ліс (од татар). КС. 1884. VIII. 720. 2) Заросль, кустарникъ, то-же, что и хабник, хамник. Вх. Зн. 76. То же знач. ми. хащі. Вас. 206.
Нас спонсорують: