Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пищання
пищати
пищик
пищок
пищуватися
пияк
пияка
пиячка
пів
піваркуш
піваркушевий
півбог
півбочок
піввідерко
піввідровий
півгодинний
півгодний
півголий
півголосом
півдарма
півдев'ята
південний
південник
південь
півдесята
півень
півзен
півзина
півзинка
півзолотий
півка
півкварта
півквартівка
півкіпник
півколіщатко
півколо
півкондійка
півкоречник
півкошик
півкуля
півмертвий
півмісяць
півмісячний
півміток
півник
півничок
північ
північний
півня
півняк
півнячий
півонія
півострів
півпанство
півпарубок
півполукіпок
півп'ята
піврік
піврічний
півріччя
півсеток
півсонно
півстирток
півсьома
півтора
півторак
півторарічняк
півтораста
півторачок
півторип'ядний
півтрети
півтретя
півтретяста
півть
півхунт
півчварта
півчвартаста
півчварти
півчий
півшоста
піганистий
пігнати
пігнатися
пігнутися
під 1
під 2
підбармовувати
підбармовуватися
підбасовувати
підбасок
підбережка
підберезник
підбивати
підбиватися
підбитеняк
підбитє
підбити
підбитяк
підбичувати
підбіг
підбігати
підбігцем
підбій
підбійка
підбіл
підбілити
підбіль
підбільшати
підбільшити
підбільшувати
підбільшуватися
підбілювати
підбір
підбірати
підбіратися
підбічний
підбічниця
підбіяк
підбовтати
підбовтувати
Бецьком нар. — поснути. Крѣпко заснуть. Желех.
Буков(ви,, ж.?) Буковый жолудь. Вх. Уг. 228.
Відсуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відсунутися, -нуся, -нешся, гл. Отодвигаться, отодвинуться. Не сами вікна одсуваються. Чуб. V. 699. Одсунься геть, не підступайсь. Котл. Ен. VI. 36.
Обхлюпати, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Покочувати, -чую, -єш, сов. в. покотити, -кочу, -тиш, гл. Обмыть доенку, изъ которой вылито молоко. У мене нема тії й моди, щоб дійницю покочувати та гладишки тим доливати. А багато так роблять, що як неповна гладишка, так дійницю покотить і дольлє. Черниг. у.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Сміливий, -а, -е. = смілий. Ном. № 4334.
Тудийка, тудіка, нар. Вотъ туда. Вх. Зн. 10.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.
Шморганистий, -а, -е. Полосатый. Вх. Пч. І. 15.
Нас спонсорують: