Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пищання
пищати
пищик
пищок
пищуватися
пияк
пияка
пиячка
пів
піваркуш
піваркушевий
півбог
півбочок
піввідерко
піввідровий
півгодинний
півгодний
півголий
півголосом
півдарма
півдев'ята
південний
південник
південь
півдесята
півень
півзен
півзина
півзинка
півзолотий
півка
півкварта
півквартівка
півкіпник
півколіщатко
півколо
півкондійка
півкоречник
півкошик
півкуля
півмертвий
півмісяць
півмісячний
півміток
півник
півничок
північ
північний
півня
півняк
півнячий
півонія
півострів
півпанство
півпарубок
півполукіпок
півп'ята
піврік
піврічний
півріччя
півсеток
півсонно
півстирток
півсьома
півтора
півторак
півторарічняк
півтораста
півторачок
півторип'ядний
півтрети
півтретя
півтретяста
півть
півхунт
півчварта
півчвартаста
півчварти
півчий
півшоста
піганистий
пігнати
пігнатися
пігнутися
під 1
під 2
підбармовувати
підбармовуватися
підбасовувати
підбасок
підбережка
підберезник
підбивати
підбиватися
підбитеняк
підбитє
підбити
підбитяк
підбичувати
підбіг
підбігати
підбігцем
підбій
підбійка
підбіл
підбілити
підбіль
підбільшати
підбільшити
підбільшувати
підбільшуватися
підбілювати
підбір
підбірати
підбіратися
підбічний
підбічниця
підбіяк
підбовтати
підбовтувати
Безувірів, -рова, -ве Принадлежащій безувір'у. Cм. бузувірів.
Жахо́та, -ти, ж. Ужасы, страхи.
Жіно́цтво, -ва, с. соб. 1) Женщины. Жіноцство щебече, усі разом росказують і ні одна не слухає. Кв. І. 138. 2) Замужняя жизнь. В жіноцтві вона зовсім не така стала, як була дівкою.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Ліва́чка, -ки, ж. 1) Лѣвша (о женщинѣ). Вх. Зн. 33. 2) Хата по лѣвую сторону сѣней (у гуцуловъ). Cм. правачка. Шух. І. 95.
Одиначка, -ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Г. Барв. 230. Що то вже одиначка! Ном. № 9324. 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі. Новомосковск. у. (Залюбов.).
Поперетягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и перетягти, но во множествѣ.  
Прибагом нар. По прихоти, случайно. Желех.
Фльорес, -су, м. Траурный флеръ, крепъ. Онде катафалок фільоресом обшитий. Щог. В. 63.
Шпиняти, -няю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
Нас спонсорують: