Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудковід
прудком
прудконогий
пружина
пружинуватий
пружок
пруз
прузик
пруні
прус
пруслук
пруський
прут
прутивус
прутик
прутикувати
прутина
пруті
прутнути
прутнястий
пруток
пруточок
пруття
прутчик
пручатися
пручнутися
пршьо!
пря
прягти
пряда
прядач
прядиво
прядівина
прядіво
прядів'яний
прядінниця
прядіння
прядка
прядло
прядочка
прядун
прядунка
прядуха
пряжа
пряжанка
пряжений
пряженя
пряжка
прямець
прямий
прямісінький
прямісінько
прямо
прямування
прямувати
прямуватися
прямцем
прямцювати
пряний
прянистий
прянути
пряслиця
прясло
прясниця
прясти
прястися
прятаня
прятати
пряха
прячка
прячкати
пряшечка
псалом
псаломник
псалтирка
псалтирний
псалтирник
псалтирочка
псалтирь
псальма
псе
псєнник
псик!
псина
псиний
псинка
псити
псиця
псище
псій
псінки
псіти
псота
пстинькати
пструг
пструглі
пстружок
псування
псувати
псуватися
псьоглавець
псюка
псюрник
псюрниця
псюрня
псявіра
псяґа
псякування
псякувати
псянка
псяр
псярка
псярник
псярня
псячий
псячити
псячка
псяюха
птаство
птаський
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими). Шух. І. 306.
Кумедія, -дії, ж. 1) Комедія — рѣдко въ значеніи литературнаго произведенія, а преимущественно какъ комическое представленіе и въ частности — театръ маріонетокъ. Чуб. VII. 452. Туди люде сходяться дивиться ту кумедію. А бачив же ти, пане-брате, цю кумедію? Котл. 2) Курьезъ, потѣха. Через тиждень, як усе минулося, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію. Стор.
Лежа́нка 2, -ки, ж. Лежанка. Стара сидить на лежанці та колише малого внука. Левиц. І. Ум. лежаночка.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ. Левч. 28.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Неохайний, -а, -е. Неопрятный.
Обіруч нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. ІІІ. 41).
Общипати Cм. общипувати.
Підпора, -ри, ж. 1) Подпорка. О. 1862. IV. 13. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Лукаш. 149. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины. Шух. І. 35. 2) Опора, поддержка. Мала трох синів..., мала на старість потіху і підпору. Гн. І. 188.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Нас спонсорують: