Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повистьобувати
повисукувати
повисушувати
повисьорбувати
повитавати
повити
повитикати
повитикатися
повитирати
повитися
повитиця
повитісувати
повитолочувати
повитоптувати
повиточок
повиточувати
повитріщати
повитрухувати
повитрушувати
повиття
повитуха
повитягати
повиучувати
повихарчовуватися
повихатися
повихворюватися
повихитувати
повихлюпувати
повихнути
повиходити
повихожуватися
повихолоджувати
повихолоджуватися
повихоплювати
повихоплюватися
повихрещувати
повихрещуватися
повихритися
повихрищуватися
повиціжувати
повицуплювати
повичавлювати
повичернювати
повичісувати
повичка
повичунювати
повичухуватися
повишаровувати
повишивати
повишіптувати
повишкрьобувати
повишкрябувати
повишмаровувати
повишморгувати
повишукувати
повищати
повищати 2
повище
повищерблювати
повищипувати
повищирювати
повівати
повід
повідати
повідач
повідбатовувати
повідбивати
повідбірати
повідвалювати
повідвертати
повідвіновувати
повідвозити
повідв'язувати
повідгадувати
повідгнивати
повідгодовувати
повідгонити
повідгороджувати
повідгортити
повідгоряти
повідгризати
повідгрібати
повіддавати
повіддиматися
повіддирати
повіддушувати
повіддя
повідеркове
повідець
повідживати
повідживляти
повіджимати
повіджинати
повідіймати
повід'їдати
повідказувати
повідки
повідкидати
повідкладати
повідколуплювати
повідколупувати
повідкопувати
повідкочувати
повідкривати
повідкручувати
повідкупляти
повідкуплятися
повідкушувати
повідлазити
повідламувати
повідлітити
повідлічувати
повідломлювати
повідлучати
повідмерзати
повідмикати
повідмовляти
повіднімати
повідносити
повідня
Відлигти, -ну, -неш, гл. 1) Потеплѣть, отсырѣть. Оце після дощу земля відлигла. Черниг. г. 2) — на серці. Легче сдѣляться на душѣ. Нехай трохи одлигне на серці. О. 1862. V. 58.
Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. МВ. (О. 1862. I. 86). Стоїть кухлик на віднички й умийся. Чуб. V. 522.
Збанту́рити, -рю, -риш, гл. = збаламутити. Збантурити воду. Харьк. у.
Мідя́рня, -ні, ж. Мастерская мѣдныхъ издѣлій. Желех.
Познати Cм. познавати.
Присід, -ду, м. Присѣстъ. За їдним присідом вечера з обідом. Ном. № 11972.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Камен. у.
Розжитво, -ва, с. Хорошее житье. Хоч би яке там розжитво, так не хочу в прийми. Черниг. у.
Теско, -ка, м. = тезко. Вх. Зн. 69.
Удовольнити, -ся. Cм. удовольняти, -ся.
Нас спонсорують: