Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Щоб тебе буря вивернула. Вивернем горщик з борщем. Аж коріння вивертає. Він вивернув дуба. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі.
Доколі́нниці, -ниць, ж. мн. Родъ длинныхъ чулокъ у гуцуловъ.
Жлу́ктечко, -ка, с. Ум. отъ жлукто.
Залуща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. = залускати.
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum.
Майсте́рня, -ні, ж. Мастерская.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди.
Плесковатий, -а, -е. Сплюснутый, плоскій.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.