Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потруїти
потруїтися
потрусини
потрусити
потруситися
потрух
потрухлий
потрухлявіти
потрухнути
потручати
потрюхикати
потряска
потрясти
потряхати
потуга
потугішати
потугонька
потугувати
потужавіти
потужити
потужний
потужник
потужно
потуманити
потуманіти
потупати
потупити
потупотіти
потур
потурання
потурати
потурбитися
потурбувати
потурбуватися
потурготіти
потурити
потуркати
потуркотати
потуркотіти
потурлити
потурляти
потурнак
потурнацтво
потурначка
потурнутися
потурчати
потурчити
потурчитися
потуха
потухати
потушити
потьмарити
потьмаритися
потьок
потьопати
потьопатися
потьохкати
потюпати
потя
потяг
потяга
потяганка
потягати
потягатися
потягачка
потяглий
потягти
потягтися
потяжкий
потяжко
потязь
потякувати
потяти
потятко
поуз
поурмлений
пофальшувати
похабитися
похававкати
похазяйнувати
похалаштати
похамаркати
похапати
похапний
похапцем
похарамаркати
похарапудитися
похарцизувати
похарчати
похарчити
похарчитися
похарчувати
похва
похвал
похвала
похваленство
похвалити
похвалка
похвальний
похвальшувати
похваляти
похвалятися
похварбувати
похват
похватати
похваткий
похватний
похверцювати
похвилювати
похвилюватися
похвиськати
похвицати
похворатися
похворіти
похворостити
похвортунити
похвостатися
похвоськати
похибнути
похибнутися
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Стор. І. 148. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. Котл. Ен. І. 11. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. Стор. І. 54. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8807. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла. К. ЦН. 172.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Cм. зоряти.
Пастрама, -ми, ж. Солонина изъ баранины. Св. Л. 48.
Підібгати, -га́ю, -єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.
Просмажитися, -жуся, -жишся, гл. Прожариться.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ. Шух. I. 173, 205, 206, 209.
Салаш, -ша, м. Шалашъ. Не пришли-сьме тут стояти, треба нам салаш дати. Гол. IV. 409. 2) = кошара? На здвига розбірають вівці з салату. МУЕ. III. 48.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Хват, -та, м. Родъ рыбы: Aspius rapax. Вх. Пч. II. 18.
Нас спонсорують: