Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потруїти
потруїтися
потрусини
потрусити
потруситися
потрух
потрухлий
потрухлявіти
потрухнути
потручати
потрюхикати
потряска
потрясти
потряхати
потуга
потугішати
потугонька
потугувати
потужавіти
потужити
потужний
потужник
потужно
потуманити
потуманіти
потупати
потупити
потупотіти
потур
потурання
потурати
потурбитися
потурбувати
потурбуватися
потурготіти
потурити
потуркати
потуркотати
потуркотіти
потурлити
потурляти
потурнак
потурнацтво
потурначка
потурнутися
потурчати
потурчити
потурчитися
потуха
потухати
потушити
потьмарити
потьмаритися
потьок
потьопати
потьопатися
потьохкати
потюпати
потя
потяг
потяга
потяганка
потягати
потягатися
потягачка
потяглий
потягти
потягтися
потяжкий
потяжко
потязь
потякувати
потяти
потятко
поуз
поурмлений
пофальшувати
похабитися
похававкати
похазяйнувати
похалаштати
похамаркати
похапати
похапний
похапцем
похарамаркати
похарапудитися
похарцизувати
похарчати
похарчити
похарчитися
похарчувати
похва
похвал
похвала
похваленство
похвалити
похвалка
похвальний
похвальшувати
похваляти
похвалятися
похварбувати
похват
похватати
похваткий
похватний
похверцювати
похвилювати
похвилюватися
похвиськати
похвицати
похворатися
похворіти
похворостити
похвортунити
похвостатися
похвоськати
похибнути
похибнутися
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Замерза́ння, -ня, с. Замерзаніе.
Кишкатий, -а, -е. Съ краснымъ наростомъ на головѣ (объ индѣйскомъ пѣтухѣ). индик кишкатий! говорится о спесивомъ человѣкѣ. О. 1861. XI. Кух. 16.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Паперушина, -ни, ж. Раст. Aspidium, папоротникъ. Вх. Пч. II. 29.
Підмитва, -ви, ж. Подмываніе; вода, которой подмываютъ. Миють також стіни, доки сягає підмитва. МУЕ. III. 42.
Порозбризкувати, -кую, -єш, гл. Разбрызгать (во множествѣ).
Порснути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Брызнуть. 2) Посыпаться, полетѣть градомъ. 3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192. 4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч. 5) Ударить сильно.
Прибачити, -чу, -чиш, гл. Подсмотрѣть. Чоловік у вікно прибачив, що він робив у хаті, та ото як підзорив, та й став усім росказувать. Новомоск. у.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.
Нас спонсорують: