Битливий, -а, -е. Драчливый. Такий битливий, — зараз кулаком. Чоловік битливий буде. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Битлива корова наша. 3) Сильно ударяющій. Град битливий.
Вандрівка, -ки, ж. = мандрівка. Ой заберу діти в торбу, піду на вандрівку.
Ду́чка, -ки, ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в сви́нку, в ма́сла, в ґльо́ґа. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. ду́мки — мелкія отверстія въ сводахъ гончарной печи для пропуска огня. дучка = дучайка. Ум. ду́чечка.
Качур, -ра, м.
1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Дикий качур все на воді і днює, й ночує.
2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. качурик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Ув. качурина. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче.
Наброди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Набродиться, утомиться ходьбой. Ой зірочці по хмарочці да й не набродиться.
Нехтування, -ня, с.
1) Незаботливость о сохраненіи чего.
2) Пренебрежете.
Підкурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підкуритися, -рюся, -ришся, гл. Подкуриваться, подкуриться. Підкурюються од бишихи.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить.
Тудою нар. Въ ту сторону, того дорогою. Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Cм. сюдою.
Черничити, -чу, -чиш, гл.
1) Быть монахиней, богомольствовать.
2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.