Буботати, -бочу, -чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче.
Бутинник, -ка, м. = бутинарь.
Витратка, -ки, ж. Расходъ, трата. А витратка моя нічого?
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Перекраювати, -юю, -єш, сов. в. перекра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать пополамъ.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Простацтво, -ва, с.
1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік.
2) соб. Простые люди. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом.
Роздаватися, -даюся, -єшся, сов. в. роздатися, -дамся, -дасися, гл.
1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ.
2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила.
3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається.
4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося.
Тихісічко нар. = тихісінько.
Утиратися, -раюся, -єшся, сов. в. утертися, утруся, -решся, гл.
1) Утираться, утереться, вытереться (о лицѣ и его частяхъ). Слізоньками умийся, рукавцем утрися.
2) Выглаживаться, выгладиться. Без його сковзалка не втиралась.