Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постидитися
постилати
постилка
постинати
постинатися
постирати
постиратися
постискати
постити
постишуватися
постібати
постівка
постій
постікати
постіл
постіленька
постілки
постіль
постільга
постілька
постільниця
постник
постникати
постогнати
постогнувати
постолакати
постолець
постолище
постолянка
посторожити
посторонок
посторонь
постояльне
постояльний
постоянець
постоянка
постоянний
постояння
постояти
постоячка
пострах
пострахати
пострашитися
постреляти
пострибати
пострибувати
пострибун
постривати
постриг
постригання
постригати
постригатися
пострижчини
пострівати
постріл
постріляти
пострічати
пострічатися
постріш
построїни
построїти
построїтися
постромляти
постругати
пострупіти
пострянути
постування
постувати
постугоніти
постуденіти
постук
постукати
постукач
постукотіти
постукувати
поступ
поступання
поступати
поступатися
поступний
поступно
поступок
поступування
поступувати
поступцем
постухати
постьобати
постягати
постягатися
посуботіти
посувати
посуватися
посувом
посуд
посуда
посудина
посудити
посудник
посудок
посудомити
посукати
посукатися
посуконний
посуконщина
посукувати
посуміти
посумнитися
посумніти
посумувати
посунути
посупити
посупитися
посурмити
посутеніти
посутяжити
посуха
посуш
посушити
посушитися
посушний
Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатер. у. (Залюбовск.). Ум. вузличок.
Зару́жжа, -жа, с. Солончакъ. По заружжах скот гризе землю. Радом. у.
Користь, -ти, ж. 1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Мет. 108. Іванець для своєї корнети роздуває старе огнище. К. ЧР. 200. 2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Мет. 340. Не було в лісі жадної корнети. Н. Вол. у. Впарта коза — вовку користь. Ном. № 2630. Ум. кори́стонька, користочка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да хористочку, молодую да невісточку. Грин. III. 491.
Мо́да, -ди, ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. Н. п. Чорт плаче, що моди не настаче. Чуб. І. 267. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. МВ. (О 1862. ІІІ. 37). У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. Харьк. г. брати на моду. Брать за образецъ.
Навпа́шки нар. На опашку. Надів свиту навпашки. НВолынск. у.
Наймитча́, -ча́ти, с. Мальчикъ нанятый. Гонивши волики свої без наймитчати сам на пашу. Мкр. Г. 58.
Пушок, -шку, м. Ум. отъ пух.
Тир, -ру, м. Насѣк. Eruca euphorbiae. Вх. Пч. II. 26.
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл.у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові. Св. Л. 268.
Хабарницький, -а, -е. Взяточническій. Шейк.
Нас спонсорують: