Випитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випитатися, -таюся, -єшся, гл. Разспрашивать, разспросить. Сидить хлопець коло дійки та й ся випитує.
Вісімдесятий, -а, -е. Восьмидесятый.
Коромисел, -сла, м. и коромисло, -сла, с.
1) Коромысло. Несе дівка воду з броду, коромесло гнеться. Ой із броду несу воду, — коромисел гнеться.
2) Рычагъ, которымъ приводятся въ движеніе при звонѣ языки маленькихъ колоколовъ.
3) Дѣтская игра: двое дѣтей становятся другъ къ другу спиной, переплетаются руками и поочередно каждый нагибается впередъ, отчего другой подымается на воздухъ.
Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. 2) Постель. Побрався я до свого лігва.
Одуматися, -маюся, -єшся, гл. Одуматься. От кравець як одумавсь, як побіг, та на дуба й сховавсь.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Свить гнѣздо.
2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Потугонька, -ки, ж. Ум. отъ потуга.
Скребнути, -бну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ скребти. Скребнув редьку, що аж із хати тікай.
Стяблечко, -ка, с. Ум. отъ стябло.