Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постидитися
постилати
постилка
постинати
постинатися
постирати
постиратися
постискати
постити
постишуватися
постібати
постівка
постій
постікати
постіл
постіленька
постілки
постіль
постільга
постілька
постільниця
постник
постникати
постогнати
постогнувати
постолакати
постолець
постолище
постолянка
посторожити
посторонок
посторонь
постояльне
постояльний
постоянець
постоянка
постоянний
постояння
постояти
постоячка
пострах
пострахати
пострашитися
постреляти
пострибати
пострибувати
пострибун
постривати
постриг
постригання
постригати
постригатися
пострижчини
пострівати
постріл
постріляти
пострічати
пострічатися
постріш
построїни
построїти
построїтися
постромляти
постругати
пострупіти
пострянути
постування
постувати
постугоніти
постуденіти
постук
постукати
постукач
постукотіти
постукувати
поступ
поступання
поступати
поступатися
поступний
поступно
поступок
поступування
поступувати
поступцем
постухати
постьобати
постягати
постягатися
посуботіти
посувати
посуватися
посувом
посуд
посуда
посудина
посудити
посудник
посудок
посудомити
посукати
посукатися
посуконний
посуконщина
посукувати
посуміти
посумнитися
посумніти
посумувати
посунути
посупити
посупитися
посурмити
посутеніти
посутяжити
посуха
посуш
посушити
посушитися
посушний
Бенкет, бенькет, -ту, м. 1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Рудч. Ск. II. 102. Шевч. 8. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. Н. п. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Н. п. Що день бенькети, мов весілля. Котл. Ен. І. 24. 2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Грин. III. 381. Ум. бенкеток. К. Дз. 118.
Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи. Фр. Пр. 37.
Жа́чка, -ки, ж. = жатка. Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено. Полт. г.
Захожый, -а, -е. прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини. К. Псал. 239.
Переказувати, -зую, -єш, сов. в. переказати, -жу, -жеш, гл. 1) Пересказывать, пересказать, разсказать. Усього й переказати не можна. Кв. 2) Передавать, передать на словахъ. Перекажу я свому роду хоч чорненькою вороною. Чуб. V. 684. Перекажіть дівоньці: нехай мене не любить. Чуб. V. 415. Він їй переказує поклони. Переказувала мати, щоб ти прийшла до неї. 3) Говорить, сказать все одно за другимъ, называть, назвать одно за другимъ. Та вже нема й казок, усі переказав, — лягаймо спати. Подаруй, каже чорт, мені те, що в тебе дома єсть. Вже царь переказав все, що було в його найкращого, а чорт все каже: ні! Рудч. Ск. I. 116.
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі. Зміев. у.
Поступувати, -пую, -єш, гл. Вести себя обращаться, поступать.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Алв. 76. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Мир. Пов. І. 129. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі! Кв. ІІ. 222.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город. Вх. Зн. 60.
Утрапен, утрапний, -а, -е. ? Бог хоч не втрапен, так улучен. Ном. № 47.
Нас спонсорують: