Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

постидитися
постилати
постилка
постинати
постинатися
постирати
постиратися
постискати
постити
постишуватися
постібати
постівка
постій
постікати
постіл
постіленька
постілки
постіль
постільга
постілька
постільниця
постник
постникати
постогнати
постогнувати
постолакати
постолець
постолище
постолянка
посторожити
посторонок
посторонь
постояльне
постояльний
постоянець
постоянка
постоянний
постояння
постояти
постоячка
пострах
пострахати
пострашитися
постреляти
пострибати
пострибувати
пострибун
постривати
постриг
постригання
постригати
постригатися
пострижчини
пострівати
постріл
постріляти
пострічати
пострічатися
постріш
построїни
построїти
построїтися
постромляти
постругати
пострупіти
пострянути
постування
постувати
постугоніти
постуденіти
постук
постукати
постукач
постукотіти
постукувати
поступ
поступання
поступати
поступатися
поступний
поступно
поступок
поступування
поступувати
поступцем
постухати
постьобати
постягати
постягатися
посуботіти
посувати
посуватися
посувом
посуд
посуда
посудина
посудити
посудник
посудок
посудомити
посукати
посукатися
посуконний
посуконщина
посукувати
посуміти
посумнитися
посумніти
посумувати
посунути
посупити
посупитися
посурмити
посутеніти
посутяжити
посуха
посуш
посушити
посушитися
посушний
Гоже нар. 1) Красиво, хорошо. Матінко, повная роже, дивитись на тебе гоже. Мет. 201. Як Бог поможе, то все буде гоже. Ном. ст. 281, № 11. Кланяйся, Ганнусю, гоже. Н. п. 2) Прилично, слѣдуетъ. Не гоже так робити. Прибралась так, як гоже для празника. О. 1862. IV. 77.
Грана́та, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять. Стор. II. 29.
Гри́цки, -ків, м. мн. раст. Circium canum. МВ. ЗЮЗО. І. 118.
Дотиня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Дослоняться, дошататься.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Перемовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перемо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Перезивать, перезвать, переманивать, переманить. Маркев. 69. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола з темного лугу в вишнев сад. Мет. 178. Ой не я ж його перемовила, він сам за мною приїхав. Мет. 18. 2) Промолвить, перекинуться словомъ. Воли б хоть з чоловіком словечко перемовити. МВ. І. 44. 3) Пересказывать, пересказать наново; передразнить. Там люде норовисті: що скажеш, то й перемовлять, а що зробиш, то й перероблять. Грин. III. 482.  
Позалучати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Завербовать (многихъ). 2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).
Пуголовка, -ки, ж. 1) = пуголовок. Вх. Пч. II. 17. 2) Рыба. Benthophilus macrocephalus. Браун. 27.
Соньки, -ків, мн. Сонъ. Соньки, дрімки в колисоньки. Мет. 1.
Такіський, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Нас спонсорують: