Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посередній
посесія
посесор
посестра
посестратися
посестрина
посестриця
посивілий
посивіти
посиденьки
посиджінє
посидільниця
посидіти
посидковий
посидящий
посизіти
посилання
посилати
посилатися
посилити
посилитися
посиліти
посилка
посилкувати
посилкуватися
посилля
посилок
посильняти
посиляти
посинити
посинілий
посиніти
посипання
посипати
посипатися
посипонути
посирий
посиротити
посиротіти
посисати
поситчати
посихати
посичати
посі
посів
посівальник
посівати
посіверіти
посівкатися
посівний
посідати I
посідати II
посідатися
посідки
посідлати
посікти
посіктися
посілля
посімейство
посім'янин
посіпака
посіріти
посіркувати
посісти
посіткий
посіяти
посіятися
поскабити
поскавучати
поскакати
поскакувати
поскалічувати
поскаржитися
поскарлючувати
поскарлючуватися
поскасовувати
посквернити
поскиглити
поскидати
поскінний
поскінь
поскіпати
поскіпатися
поскладати
поскладатися
посклеювати
поскликати
поскликатися
посклити
посклярувати
посковувати
посколочувати
посколупувати
посколювати
поскопувати
поскоритися
поскородити
поскоромити
поскоромитися
поскорчувати
поскочити
поскошувати
поскребти
поскреготати
поскривляти
поскривлятися
поскрипувати
поскрібач
поскрібачка
поскрібок
поскромадити
поскромити
поскручувати
поскубти
поскубтися
поскуйовдити
поскупати
поскупитися 2
поскупіти
поскуплювати
Буймистрія, -рії, ж. = бурмистрова? Ніхто не вгадає, хто в нас коровай бгає: чи з села селяночка, чи з міста міщаночка, чи з Київа буймистрія. Грин. III. 472.
Вовчище, -ща, м. = вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище. Рудч. Ск. I. 17.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя? Чуб. V. 1023.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Любо́вність, -ности, ж. Любовь, согласіе. Муж із жоною не в любовности, в невірности живе. ЗОЮР. II. 118.
Перепороти, -рю, -реш, гл. Распороть на двое.
Позлигувати, -гую, -єш, гл. То-же, что и злигати, но о многихъ.
Просуха, -хи, ж. Въ выраж. на просусі. Когда просохнетъ (дорога). На просусі приїду, перед великоднем. Харьк. г.  
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Ном. № 4356. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Шевч. 588. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо. Ном. № 10830.
Нас спонсорують: