Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посередній
посесія
посесор
посестра
посестратися
посестрина
посестриця
посивілий
посивіти
посиденьки
посиджінє
посидільниця
посидіти
посидковий
посидящий
посизіти
посилання
посилати
посилатися
посилити
посилитися
посиліти
посилка
посилкувати
посилкуватися
посилля
посилок
посильняти
посиляти
посинити
посинілий
посиніти
посипання
посипати
посипатися
посипонути
посирий
посиротити
посиротіти
посисати
поситчати
посихати
посичати
посі
посів
посівальник
посівати
посіверіти
посівкатися
посівний
посідати I
посідати II
посідатися
посідки
посідлати
посікти
посіктися
посілля
посімейство
посім'янин
посіпака
посіріти
посіркувати
посісти
посіткий
посіяти
посіятися
поскабити
поскавучати
поскакати
поскакувати
поскалічувати
поскаржитися
поскарлючувати
поскарлючуватися
поскасовувати
посквернити
поскиглити
поскидати
поскінний
поскінь
поскіпати
поскіпатися
поскладати
поскладатися
посклеювати
поскликати
поскликатися
посклити
посклярувати
посковувати
посколочувати
посколупувати
посколювати
поскопувати
поскоритися
поскородити
поскоромити
поскоромитися
поскорчувати
поскочити
поскошувати
поскребти
поскреготати
поскривляти
поскривлятися
поскрипувати
поскрібач
поскрібачка
поскрібок
поскромадити
поскромити
поскручувати
поскубти
поскубтися
поскуйовдити
поскупати
поскупитися 2
поскупіти
поскуплювати
Голв'Яка ж. = гілляка. Пойшов дід у гай, вирубав поліно дров, прив'язав його до голв'яки.... що вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає. Чуб. II. 65.
Заходыты 2, -джу, -дышъ, гл. 1) Начать ходить, приняться ходить, заходить. Вставь и заходывъ по хати. ходоромъ заходыты. Задрожать, задвигаться. Въ його земля ажъ ходоромъ заходить, И задрижять йіи стовпы-пидпоры. К. Іов. 2) Обносить. Нови чоботи треба заходити по сухому.
Му́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. Ном. № 11310. 2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить. Ном. № 10820.
Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Кв. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Рудч. Ск. II. 168. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Чуб. V. 581. Насилу підвівся після хвороби. ХС. VII. 457.
Помаґлювати, -люю, -єш, гл. Выкатать на каткѣ (во множествѣ).
Попас, -су, м. Кормъ на пастбищѣ, пастбище, выпасъ. Рудч. Чп. 47, 252. Поїдемо разом з вітром, попасу не буде. Мет. 97. стати на попасі. Остановиться, чтобы попасти воловъ, лошадей. Ой пішли чумаки з України стали на попасі край долини. Мет. 369. попасом = попаски 1. Попасом поїдемо. Ум. попасочок.
Похідня, -ні, ж. Перекидной мостикъ, напр. отъ берега до барки, до мельницы, и т. п. Гадяц. у.
Сокирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сокира. 2) мн. Раст. a) Delphinium consolida L. ЗЮЗО. І. 175. б) Vicia sepium L. ЗЮЗО. І. 141. в) Delphinium ajacis L. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 121. г)городні. Matthiola annua. Вх. Пч. І. 11. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
Цюприк, -ка, м. Верхушка. Вх. Зн. 79.
Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Нас спонсорують: