Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посередній
посесія
посесор
посестра
посестратися
посестрина
посестриця
посивілий
посивіти
посиденьки
посиджінє
посидільниця
посидіти
посидковий
посидящий
посизіти
посилання
посилати
посилатися
посилити
посилитися
посиліти
посилка
посилкувати
посилкуватися
посилля
посилок
посильняти
посиляти
посинити
посинілий
посиніти
посипання
посипати
посипатися
посипонути
посирий
посиротити
посиротіти
посисати
поситчати
посихати
посичати
посі
посів
посівальник
посівати
посіверіти
посівкатися
посівний
посідати I
посідати II
посідатися
посідки
посідлати
посікти
посіктися
посілля
посімейство
посім'янин
посіпака
посіріти
посіркувати
посісти
посіткий
посіяти
посіятися
поскабити
поскавучати
поскакати
поскакувати
поскалічувати
поскаржитися
поскарлючувати
поскарлючуватися
поскасовувати
посквернити
поскиглити
поскидати
поскінний
поскінь
поскіпати
поскіпатися
поскладати
поскладатися
посклеювати
поскликати
поскликатися
посклити
посклярувати
посковувати
посколочувати
посколупувати
посколювати
поскопувати
поскоритися
поскородити
поскоромити
поскоромитися
поскорчувати
поскочити
поскошувати
поскребти
поскреготати
поскривляти
поскривлятися
поскрипувати
поскрібач
поскрібачка
поскрібок
поскромадити
поскромити
поскручувати
поскубти
поскубтися
поскуйовдити
поскупати
поскупитися 2
поскупіти
поскуплювати
Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Заки́слювати, -люю, -єш, сов. в. заки́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать кислымъ; пропитывать, пропитать посуду кислымъ содержимымъ. Закислив мені своїм борщем горщик. Конст. у. Не буду макітри закислювати. Конст. у. 2)душу. Съѣсть чего-либо кислаго (натощакъ передъ выпивкой). Треба хоч душу закислити. Мнж. 167.
Заполі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заполоска́ти, -лощу́, -щеш, гл. 1) Заполаскивать, заполоскать, замывать, замыть. Жінка пішла заполіскувати рядно, бо в болото трохи закалялось. Н. Вол. у. Заполіскував у ставку конотопських молодиць та старих баб, мов плаття, та з півдесятка їх на смерть утопив. Кв. II. 152.
Каторжний, -а, -е. 1) Каторжникъ. В кайдани забиті із нор золото виносять, щоб пельку залити неситому — то каторжні. Шевч. 2) Каторжный. Втік уже може в десятий раз з каторжної тюрми. КС. 1882. XI. 245. 3) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Каторжні собаки, — од їх не втечеш. Стор. МПр. Зроби, діду, сільце, то ти його, каторжного, піймаєш. Рудч. Ск.
Куховарка, -ки, ж. Кухарка. Треби няньки, треба й мамка і до печі куховарки. Чуб. V. 667. Ум. куховарочка. І до печі куховарочку наняв. Мет. 26.
Позгасати, -сіємо, -єте, гл. Погаснуть, потухнуть (во множествѣ).
Почерез пред. 1) Черезъ. Пішов у тото місто почерез високу гору. Гн. ІІ. 233. Почерез плоти понадвисала червона калина. Федьк. 2) В-продолженіе. Бабила почерез цілий рік. Гн. II. 58. 2) Изъ-за. Мама Юди снила раз, що породе сина і почерез того сина маї умерти сам Исус Христос. Гн. II. 236.
Справний, -а, -е. Исправный, исполнительный. Жінка моя жвава, справна. Г. Барв. 410.
Ускочити Cм. ускакувати.
Нас спонсорують: