Жваку́н, -на, м. Чавкающій, чавкунъ. Ум. жвакунець.
Насторочувати, -чую, -єш, сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл.
1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак.
2) — вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха.
Пасічниківна, пасішниківна, -ни, ж. Дочь пасічника.
Половик, -ка, м. Порода ястреба. Гу! га! Половик! злапав курку за їзик.
Посадки, -док, ж. мн. Деревья, посаженныя для обозначенія дороги. Просто їхати, то й дві верстві не буде, а посадками, то штирі.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла.
Скупиндя, -ді, м. = скупердя.
Схолонути, -ну, -неш, гл. Похолодѣть. Хома як глянув, то й схолонув.
Тамтейший, тамте́шний, -а, -е. = тамешній. Заплакала та за нею вся тамтешна шляхта. Тамтешні люде.
Харцизник, -ка, м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці.