Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

птах
пташа
пташачий
пташачор
пташенька
пташеня
пташечка
пташина
пташиний
пташів'я
пташка
пташник
пташниця
пташня
пташок
пти
птиця
птиченя
птичий
птичка
птічко
птруту!
пту-гей-са!
птукавка
птукач
птуц!
пту-ча!
публіка
пувка
пуга 1
пуга 2
пугавій 2
пугання
пугарчик
пугарь
пугати
пугач
пугачевий
пугикати
пугикнути
пуговиця
пуголоватиця
пуголовач
пуголовиця
пуголовка
пуголовок
пугом
пугукнути
пугу-пугу!
пугутькало
пуґачі
пуд I
пуд II
пуджєтися
пуджівно
пудити
пудно
пудофет
пужак
пужално
пужина
пужиноватий
пужитися
пужка
пужливий
пужник
пузан
пузанок
пузанчик
пузань
пузатий
пузвеликий
пуздерко
пуздракуватий
пуздратий
пуздро
пуздря
пузиревий
пузиритися
пузирь
пузо
пузце
пук
пука
пукавка
пукал
пукалка
пукарити
пукарь
пукас
пукати
пукатий
пукатися
пукішка
пуклятий
пукнути
пукнястий
пуком
пукти
пуку!
пуль!
пулька
пульош
пульпак
пульцан
пульч
пульча
пулюкати
пуля
пуля 2
пуляк
пуляковий
пуляш
пумкати
пундик
пундиковий
пундюха
пундючитися
пуночка
пунтове
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Висисати, -са́ю, -єш, сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. І. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.
Защемі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заболѣть острой болью. Як шабелька задзвенить, то й серденько защемить. Чуб. V. 981. Засмутилась його душа і защеміло серце. Стор. МПр. 39.
Збуйнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Забушевать. Де взялись буйні вітри — збуйнували, та комаря на поміст ізвалили. Чуб. V. 1169.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. К. Іов. 40. Вона подивилась на його здивованими очима. Левиц. Пов. 246. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Г. Барв. 330. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. Шевч. 263. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Зріти, зрію, -єш, гл. 1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. Стор. І. 128. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє. Мет. 134. 2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245.
Ло́мки, ло́мок, ж. мн. ло́мки льодові. Мѣсто, гдѣ бьютъ ледъ. Почали жолніре... людей серед зіми по ломках льодових у плуг запрягати. К. ЧР. 10.
Опилий, -а, -е. Перепившійся.
Пересолоджувати, -джую, -єш, сов. в. пересолоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Дѣлать, сдѣлать слаще чѣмъ нужно.
Ректорство, -ва, с. Ректорство, должность ректора. На ректорстві одпасує живіт. К. ПС. 83.
Нас спонсорують: