Баршановий, -а, -е. = Оксамитовий. Вх. Лем. 390. змия баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus. Вх. Лем. 390.

Гамановий I, -а, -е. Относящійся, принадлежащій I. гаману.

К пред. Къ. Съ дат. падежемъ обозначаетъ: а) указаніе мѣста или предмета, къ которому направляется дѣйствіе. Іде к лісу. Ну тебе к бісу! б) опредѣленіе времени, къ которому близится дѣйствіе. Сподівайся мене, серденятко моє, ой к перині Пречистім; як не буду я к первій Пречистій, сподівайся к Миколі. Мет. 25. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька. Ном. Переходить въ нѣкоторыхъ случаяхъ в ґ. Если предыдущее оканчивается, а слѣдующее за к (ґ) слово начинается согласной, то слогъ принимаетъ предъ собою і: ідуть ік лісу; часто то-же бываетъ и для пополненія стиха. Вообще же к (ґ) употребляется не часто (вмѣсто него употребляется до) и преимущественно въ указанномъ опредѣленіи времени и въ бранныхъ выраженіяхъ. Іди к нечистій матері! Туди к лихій годині! и пр.

Крізь пред. Чрезъ, сквозь. Хоч крізь землю йди. Ном. № 2080. Хоч крізь сон подивлюся на ту Україну. Шевч. Крізь сльози. Шевч. день крізь день. Каждый день. Як таки отак день крізь день сидіти за роботою, — це можно й захворіти. Лебед. у.

Луто́вий, -а, -е. Лыковый. Постоли лутові. Мет. 382.

Лю́зний, -а, -е. Свободный, вольный.

Опитися Cм. опиватися.

Полупанок, -нка, м. То-же, что и панок, мелкій помѣщикъ, также разночинецъ, силящійся жить по барски и пр. Пани й полупанки навчились тратить великі гроші. Кв. Данта старого полупанком нашим, можна здивувать. Шевч. З65.

Порозбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбитися, но во множествѣ.

Уразливий, -а, -е. 1) Чувствительный къ боли. 2) Болючій, причиняющій боль. Ляже на лаві, закриє голову свиткою, щоб не чуть було того уразливого плачу. Мир. Пов. II. 108. 3) Обидный, оскорбительный. Посипались на Кривоноса насмішки і вразливі глузування. Стор. МПр. 746.