Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паровиця

Паровиця, -ці, ж. 1) Пара воловъ съ упряжью и возомъ, преимущественно чумацкихъ. Рудч. Чя. 252. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею. МВ. Паровиця таких гарних волів. Г. Барв. 380. Паровиць зо три у його волів. Черк. у. 2) Тулупъ и свита, надѣтые вмѣстѣ. А як почались холоди та сльота, шо тут робити? В свиті холодно, кожуха шкода, — так тоді паровицю натягнув: кожух гріє, а свита зверху, то хоч і мочить та до кожуха не пристає. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОВИЦЯ"
Виднівка, -ки, ж. Бочка, въ которой было вино. Вх. Лем. 397.
Відбуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбутися, -будуся, -дешся, гл. Исполняться, исполниться, совершиться, имѣть мѣсто. Весілля відбулося вчора. 2) = збутись. Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання. Левиц. І. 387. 3) = відбути. Брехнею не відбудешся. О. 1862. І. 32.
Гармата, -ти, ж. 1) Пушка. З гармати стріляли. Шевч. 232. Як став місяць серед неба, — ревнули гармати. Шевч. 53. Лід кріпкий, хоч гармати коти. Ном. № 13436. 2) військова гармата. Артиллерія. Ум. гарматка, гарматочка. Стрельнули.... з гарматки. Чуб. II. 35.
Герб, -бу, м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло. Котл. Ен.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Роздарковуватися, -вуюся, -єшся, гл. Любить щедро раздавать, раздаривать. Рк. Левиц.
Страмний, -а, -е. Неприличный, стыдный, срамной. Та й дочитались же до такого страмного. О. 1862. VI. 42.
Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.