Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пирій
пиріюватий
пиріяка
пиркатий
пирконосий
пирний
пирожаччя
пирожитися
пирскати
пирскач
пирснути
пирський
пирх!
пирхати
пирхнути
пирхонути
пирщ
пиряти
писак
писака
писаний
писанка
писання
писаночка
писаренко
писарець
писарина
писарівна
писарня
писарня 2
писарство
писарський
писарчик
писарчук
писарь
писарька
писарьок
писарювати
писастий
писати
писатися
писачка
писачок
писемко
писемний
писк
пискавець
пискавка
пискалка
пискарь
пискати
писківка
пискір
пискля
пискнява
писнути
писнути 2
писнява
писок
пистоль
пистоля
писулька
письмак
письмацтво
письмацький
письмачка
письменний
письменник
письменництво
письменницький
письменниця
письменство
письмечко
письмо
письо
питання
питати
питатися
питво
питель
питення
питець
пити
питимий
питися
питки I
питки II
питльований
питльовка
питлювати
питний
питоменний
питомий
питоньки
пиття
питун
питущий
пиха
пихати
пихатий
пихиць!
пихкати
пихнути
пихорнути
пихтір
пицура
пицюрина
пишання
пишатися
пишки
пишний
пишнитися
пишність
пишно
пишнобарвистий
пишнокрилий
пишноцвіт
пищавка
пищало
пищаль
Абе́тка, -ки, ж. Азбука. Українська абетка. Вистачив Микола Гаццук. М. 1861. Ум. Абе́точка.  
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Коренатий, -а, -е. Коренастый. Петро укладе Тури, дармо, що Тур такий коренастий. К. ЧР. 169. І в огород загородив козак аж сім дубів високих, старих, коренатих. МВ. ІІІ. 134.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты. Вх. Зн. 50. Шух. І. 79, 227.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.
Пранцюватіти, -тію, -єш, гл. Болѣть, покрываться сифилитическими язвами, сыпями.
Прочитан, -ну, м. Раст. Hedera helix. Вх. Пч. II. 32.
Розмикатися, -каюся, -єшся, сов. в. розімкну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Размыкаться, разомкнуться, раскрыться. Уста твої не розмикаються. МВ. 1.87.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Котл. Ен. IV. 60. Сього дива — аби хіть. Ном. № 7673. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Ном. № 4975. Хіті з вола, а сили з комаря. Ком. Пр. № 1233. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш? Полт.
Нас спонсорують: