Випручувати, -чую, -єш, сов. в. випручати, -чаю, -єш, гл. Освобождать, освободить, вырвать (руку). Випручало рученята. Вытаскивать, вытащить (изъ плетня палку, хворостину). Собаки кинулись на його.... Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину.
Загнуща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Пренебречь. Чи батьками отті німці загнущались, що чуприни вражі діти одцурались.
Задрьо́паний, -а, -е. = задріпаний. Ой як би ти, дівчинонько, не задрьопана така.
За́між нар. Замужъ. Хапається, як попівна заміж. Мене заміж дайте. Візьму заміж (тебе) за себе.
Здоровлю́чий, -а, -е. Большущій. Ув. отъ здоро́вий.
Мисчи́на, -ни, ж. Маленькая или плохая миска. Вклав пан-отець пів буханця хліба та мисчину сметани з сиром.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Повк, -ку, м. Полкъ. Приїхали три козаки з повку, розв'язали Марусі головку. Ум. повчок. Отак Вовчок жене ляхів повчок.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее.
Червчатий, -а, -е. 1) Окрашенный въ червець.
2) Сдѣланный изъ шелка червець или съ примѣсью его. Плахта на ній кортацька, червчата.