Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
21
Mifolog55
2018-12-31 23:25:09
Я розумію, що слабкий хилиться перед сильним, і що українські філологи запопадливо заглядали в очі російським, коли робили українськими такі слова як двигун(двигатель від двигать), ктельня(котельная від котел), Сполучені Штати Америки, щоб не відрізнялось від Соединенных Штатов Америки, США - українською мали б бути Об'єднані Штати Америки, як і Орканізація Об'єднаних Націй, чи Об'єднане Королівство Велика Британія. За цією логікою то слово різдво могло вийти з рождєства, але яке слово було першим. Хтось досліджував це. Занадто ці слова різняться між собою. Можна привести безліч прикладів, але я цього робити не буду. Приведу ще один курйоз. Хто дивиться футбол по телевізоруТой мене зрозуміє. "Ракицький сфолив на Ярмоленку", "Гармаш обрізався в центрі поля і обрізав пів команди", як вони після обрізання будуть грати далі, запитання? Свисток давав рефері, а жовту картку показував арбітр. Де ж був у цей час суддя? "Ювентус почав сідати глибоко". Слухаєш це все і вуха в'януть. А потім тобі прдавець в магазині буде доводити, що це бедро а не стегно, а це твоіг, а не домашній сир. Вже в не почуєш слова тато, батько, дід, баба, спідниця, штани. Тепер це папи, дєдушки, бабушки, юбки, брюки. До чого ми прийдемо, невідомо. От така філософія.

5
11
20
10066016
2018-10-18 16:48:43
Нерозумію чому назва СЛОВАРЬ Української мови ?

8
7
19
0955748772
2018-08-02 03:14:13
Доброй ночи всем читателям и главное вам переводчик. Проживший 35 лет проучившись в украинской школе в русскоязычном классе Я не могу понять внесении в украинский алфавит буква "ґ", Зачем забивать детям голову непонятными словами которые трудно прочитать и понять взрослому и вообще зачем копировать слова чужих стран у нас свох достаточно

27
6
18
Cm0k
2017-11-18 00:33:30
>>Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный день, приготовленный для пряденія. "Чесанный ленъ"

2
3
17
Romayu
2017-01-28 12:46:07
Доброго дня! Дякую, пане Анатолію, за створення цього сайту. Єдине, що здається недоречним, це вступна стаття 1958 року написання.Стаття, безумовно, має історичну цінність, однак їй не місце на головній сторінці у 2017 році.Впевнена, що у нас є мовознавці,які могли б дати сучасний коментар до словника Грінченка.Спасибі ще раз за вашу працю!

4
15
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Амби́тний и амбі́тний, -а, -е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Вербо́в'я, -в'я, с. соб. Вербы. Ой ти вербо, вербов'я, похилилося голля. Грин. III. 429.
Глинище, -ща, с. Мѣсто, яма, откуда беруть глину, глинница. Левиц. І. 103.
Заплі́шувати 1, -шую, -єш, сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Чуб. VII. 403. Заплішив ніжку в ослоні. Конст. у. Запліши щабель у драбині, а то хитається. Харьк. у. 2) Переносно, преимуществ. въ сов. в.: сказать въ заключеніе, закончить рѣчь. «Та вже не що, становіться!» заплішив соцький. О. 1862. IX. 64. 3) Заслать (въ ссылку), засадить (въ тюрьму). Заплішили його аж у Сібіряку. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія. Желех.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Перегостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить извѣстное время.
Почервонілий, -а, -е. Покраснѣвшій. Почервонілими очима дивилась вона на його. Мир. Пов. II. 77.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Чей нар. = ачей. Гн. II. 22. Ой час же нам з застілля, та чей же нам місяць засвітить. Гол. IV. 539.