Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
21
Mifolog55
2018-12-31 23:25:09
Я розумію, що слабкий хилиться перед сильним, і що українські філологи запопадливо заглядали в очі російським, коли робили українськими такі слова як двигун(двигатель від двигать), ктельня(котельная від котел), Сполучені Штати Америки, щоб не відрізнялось від Соединенных Штатов Америки, США - українською мали б бути Об'єднані Штати Америки, як і Орканізація Об'єднаних Націй, чи Об'єднане Королівство Велика Британія. За цією логікою то слово різдво могло вийти з рождєства, але яке слово було першим. Хтось досліджував це. Занадто ці слова різняться між собою. Можна привести безліч прикладів, але я цього робити не буду. Приведу ще один курйоз. Хто дивиться футбол по телевізоруТой мене зрозуміє. "Ракицький сфолив на Ярмоленку", "Гармаш обрізався в центрі поля і обрізав пів команди", як вони після обрізання будуть грати далі, запитання? Свисток давав рефері, а жовту картку показував арбітр. Де ж був у цей час суддя? "Ювентус почав сідати глибоко". Слухаєш це все і вуха в'януть. А потім тобі прдавець в магазині буде доводити, що це бедро а не стегно, а це твоіг, а не домашній сир. Вже в не почуєш слова тато, батько, дід, баба, спідниця, штани. Тепер це папи, дєдушки, бабушки, юбки, брюки. До чого ми прийдемо, невідомо. От така філософія.

5
11
20
10066016
2018-10-18 16:48:43
Нерозумію чому назва СЛОВАРЬ Української мови ?

8
7
19
0955748772
2018-08-02 03:14:13
Доброй ночи всем читателям и главное вам переводчик. Проживший 35 лет проучившись в украинской школе в русскоязычном классе Я не могу понять внесении в украинский алфавит буква "ґ", Зачем забивать детям голову непонятными словами которые трудно прочитать и понять взрослому и вообще зачем копировать слова чужих стран у нас свох достаточно

27
6
18
Cm0k
2017-11-18 00:33:30
>>Кужіль, -ля, м. и кужіль, -желі, ж. Чесанный день, приготовленный для пряденія. "Чесанный ленъ"

2
3
17
Romayu
2017-01-28 12:46:07
Доброго дня! Дякую, пане Анатолію, за створення цього сайту. Єдине, що здається недоречним, це вступна стаття 1958 року написання.Стаття, безумовно, має історичну цінність, однак їй не місце на головній сторінці у 2017 році.Впевнена, що у нас є мовознавці,які могли б дати сучасний коментар до словника Грінченка.Спасибі ще раз за вашу працю!

4
15
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Вербинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вербина. 2) Раст. Aster Amellus L. Вх. Пч. II. 29.
Дзво́ник, -ка, м. 1) = Дзвінок въ 1 знач. Коні помчали, дзвоники задзвеніли. Кв. 2) мн. Дзво́ники. Раст. Колокольчики, Campanula persicifolia, Campanula trachelium, Convolvulus sepium L., Linaria genistaefolia Mill. Cм. Дзвінок, дзвіночок. Ум. Дзво́ничок. Ком. II. 81.
Карючений, -а, -е. Склеенный столярнымъ клеемъ. Ой на столі тарілочка карюченая. Н. п.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый. Мнж. 186.
Поночі нар. 1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Ном. № 176. Поночі ходиш, що вже ся темніє. Чуб. V. 69. 2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. Кобел. у. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211.
Поратівник, -ка, м. Спаситель; дающій помощь. ЕЗ. V. 60. Угоднику божий, поратівнику божий, поратуй мене! Шух. І. 38. Ум. поратівничок. ЕЗ. V. 109.
Порушник II, -ка, м. Раст.: а) Centaurea Marschaliana Spr. ЗЮЗО. І. 136. б) Chimaphilla umbellata Nut. ЗЮЗО. І. 116.
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Грин. І. 148. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35. У місяця молодика гострі ріжки. Грин. 1. 254. Не варт, і ріжка табаки. Ном. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. Шух. І. 263. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. Шух. I. 169. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. Вас. 201. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. КС. 1898. VII. 45) 6) мн. Родъ прически. О. 1861. XI. 27. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. Св. Л. 2. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Мкр. Н. 31. Купував я дівці ріжки та горішки. Грин. III. 200. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. Ном. № 10135. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. О. 1862. І. 55. Ум. ріжечок.
Самодвадсятий, -а, -е. Я и еще девятнадцать. Вх. Зн. 62.
Спірити, -рю, -риш, гл. Отколотить. Вх. Лем. 469.