Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помитися
помиток
помихтіти
помишлення
помишляти
помівка
поміж
поміж I
поміж II
поміжний
поміжник
помізкувати
помізчити
помік
помілко
помінити
помінитися
поміняти
помінятися
помір I
помір II
помірання
помірати
поміркований
поміркування
поміркувати
поміркуватися
помірне
помірний
помірниця
помірність
помірно
помірок I
помірок II
помірчий
помір'я
поміряти
помірятися
помісити
поміст
помістити
помісті
помістниця
помісто
помість
помістя
помісь
помісяшно
помітати
помітачка
помітити
помітний
помітно
помітувати
помітуха
поміть
поміч
помічати
помічний
помічник
помічниця
помішати
помішатися
помішник
помішничка
поміщати
поміщатися
помка
помки
помкнутися
помлівати
помножання
помножати
помножатися
помнякшати
помняти
помняшкурити
помовити
помовка
помовкнути
помовляти
помовчати
помога
помогати
помогоричити
помогти
помок
помокнути
помокрілий
помокріти
помокти
помолити
помолитися
помолодикувати
помолодитися
помолодіти
помолодішати
помолодки
помолодчати
помолоти
помолотити
помолочник
помольне
поморгати
помордувати
помордуватися
поморежити
поморити
поморитися
поморозити
поморозь
поморочити
поморочитися
поморхлий
поморхнути
поморщина
поморщити
поморщитися
поморянець
помоскалити
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Брід, броду, м. 1) Бродъ. Не спитавшись броду, не лізь у воду. Посл. 2) Ручей. Розлилися води на чотирі броди. Чуб. ІІІ. 142. Ум. брідок, брідочок. Отам у мене за хатою тече брідочок. Лебед. у.
Ґре́чність, -ности, ж. Учтивость, любезность.
Дері́зний, -а, -е. Задеристый.
На́дха, -хи, ж. Отрыжка съ непріятнымъ запахомъ. Іззів десять яєць. — Що ж тебе і надха не напала? Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Поросповідати, -да́ю, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ).
Розізлитися, -лю́ся, -лишся, гл. Разозлиться. К. Псал. 51. Я розізливсь та й ударив. Н. Вол. у.
Ставити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить, уставлять. 2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Ном. № 6671. Треба ставити дзвіницю посеред села. Ном. № 13751. 3)на о́чі. Давать очную ставку. 4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном. Чуб. II. 18.
Тримонний, -а, -е. Употреблено въ брани. Оттам до тримонного! (біса)? Св. Л. 314.
Упливовий, -а, -е. Вліятельный. Башт. 159.
Нас спонсорують: