Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

помитися
помиток
помихтіти
помишлення
помишляти
помівка
поміж
поміж I
поміж II
поміжний
поміжник
помізкувати
помізчити
помік
помілко
помінити
помінитися
поміняти
помінятися
помір I
помір II
помірання
помірати
поміркований
поміркування
поміркувати
поміркуватися
помірне
помірний
помірниця
помірність
помірно
помірок I
помірок II
помірчий
помір'я
поміряти
помірятися
помісити
поміст
помістити
помісті
помістниця
помісто
помість
помістя
помісь
помісяшно
помітати
помітачка
помітити
помітний
помітно
помітувати
помітуха
поміть
поміч
помічати
помічний
помічник
помічниця
помішати
помішатися
помішник
помішничка
поміщати
поміщатися
помка
помки
помкнутися
помлівати
помножання
помножати
помножатися
помнякшати
помняти
помняшкурити
помовити
помовка
помовкнути
помовляти
помовчати
помога
помогати
помогоричити
помогти
помок
помокнути
помокрілий
помокріти
помокти
помолити
помолитися
помолодикувати
помолодитися
помолодіти
помолодішати
помолодки
помолодчати
помолоти
помолотити
помолочник
помольне
поморгати
помордувати
помордуватися
поморежити
поморити
поморитися
поморозити
поморозь
поморочити
поморочитися
поморхлий
поморхнути
поморщина
поморщити
поморщитися
поморянець
помоскалити
Басамонка, басамунка, -ки, ж. = крайка. Вх. Лем. 390.
Вш... Cм. уш....
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора. Вх. Зн. 15.
Дряпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Царапнуть.
Злида́рик, -ка, ж. Ум. отъ злидарь.
Немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. МВ. (О. 1862. І. 100). Думки... підрізують немощну силу. Мир. Пов. І. 27. І немощну мою душу за світ посилаю. Шевч. 263. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись. Г. Барв. 502.
Риночка, -ки, ж. Ум. отъ ринка.
Розвалити, -ся. Cм. розвалювати, -ся.
Стрійно нар. Нарядно. Дай же вам, Боже, й а в полі буйно.... в коморі плідно, в господі стрійно. Kolb. І. 98.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее. Шейк.
Нас спонсорують: