Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла.
Голв'Яка ж. = гілляка. Пойшов дід у гай, вирубав поліно дров, прив'язав його до голв'яки.... що вітер повійне, погойдне те поліно, то воно об дерево й стукає.
Ді́ятися гл. безл. 1) Дѣлаться, происходить. Не так то діється все скоро. Чудно якось діється між нами. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ді́йся бо́жа воля! Что Богъ дастъ!, Какъ Богу угодно! 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душѣ. Кому добре діється, той і співає. 4) — чим. Зависѣть отъ чего, происходить отъ чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Не багатством тут діється.
Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла.
Задери́ка, -ки, об. = задирака.
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
Козаччина, -ни, ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири.
Москота́ти, -чу́, -чеш, гл. Говорить неясно, плохо выговаривая.
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить.
Чемера, -ри, ж. = чамара. На чемері собольовій золоті шнурки.