Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поволока

Поволока, -ки, ж. 1) Ремни, шнурки на обуви. 2) Слѣдъ, оставленный тащимымъ предметомъ. Зрубали дерево і стали його волокти додому та й поробили поволоки, а лісничий поволокою вислідив. Павлогр. у. згрібають поволоки — послѣ протащеннаго, пронесеннаго сѣна сгребаютъ оставшееся по пути. Шух. I. 170. Ум. поволі́чка, поволо́ченька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОЛОКА"
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год. Черниг. у.
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік. Шевч. 415.
Збанкру́титися, -кру́чуся, -тишся и збанкрутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Обанкрутиться. Желех. У Кованька згорів свічний завод, і він трохи не збанкрутився. Левиц. Пов. 332.
Мерцвя́, -вяти, с. Мертвецъ. Встрѣчено только у Гребинки въ переводѣ Пушкинской Полтавы: І дівка блиснула в подушки зовсім, мовляють, як мерцвя. Греб. 343.
Позволити Cм. позволяти.
Попереговорювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и переговорити, но во множествѣ.
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Тирлувати, -лую, -єш, гл. Останавливать и сбивать въ кучу стадо. Сим. 20.
Туритися, -рюся, -ришся, гл. Гнаться. Бігла лисичка по лісу, турилась за куріпками. Грин. II. 238.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОЛОКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня