Горе́лі, -ре́ль, ж. мн. Качель. Cм. Реля 1.
Душа́рка, -ки, ж. и душарь, -ря, м. Въ заговорѣ отъ душі (опухоли на шеѣ) повидимому въ значеніи душительница, душитель. Мав душарь дев'їт синов, мала душарка дев'їт доньок.
Забари́ти, -ся. Cм. забаряти, -ся.
Здивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. 1) Удивить. Далекий вік здивує його доля. Вона подивилась на його здивованими очима. 2) Удивиться. Не здивуйте на сирітські дарунки. Не здивуйте, що вороном крячу: хмара сонце заступила, я світа не бачу. ди́вом здивува́ти. Очень удивиться изумиться.
Кіш, коша́, м. 1) Корзина большая стоячая для храненія муки или зерна. Ой пійду я до коша, — муки ні пилини! У сінях стоїть кіш із борошном. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. 3) Садокъ для рыбы въ видѣ поставленной въ воду плетеной цилиндрической корзины. Хоч риби нема — на́те вам кіш на рибу. 4) Деревянный коробъ въ мельницѣ надъ жерновами, куда высыпается зерно. Меле гречку, на кіш посипає. 5) Лагерь, стоянка. Гайдамаки повертілись попід частоколом та й вернулись до коша. А кошем вони стояли тогді цілі сутки у Великих курганів. Козаки вночі утікали і на тихому Дунаї новим кошем стали. 6) Запорожская Сѣчь. Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гірла, як свої п'ять пучок, знаю. дати від коша. Прогнать, отразить. остаться на кошу. Сѣсть какъ ракъ на мели.
Клунька, -ки, ж. Ум. отъ клуня.
Порозмножуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Размножиться (во множествѣ).
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника.
Струс, -су, м.
1) Суета, смятеніе. Піднявся струс, біганина.... З одного місця переходили люде на друге, шукаючи волі. Струс такий счинився, що й Боже.
2) Отрясываніе плодовъ съ деревьевъ, а также и самые отрясываемые плоды. Такі садки, що за струс по сто карбованців беруть.
Шаленяк, -ка, м. = шаленець.
