Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поворкувати

Поворкувати, -ку́ю, -єш, гл. Поворковать. Виглянь, голубко, та поворкуєм, та посумуєм. Шевч. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВОРКУВАТИ"
Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
Грузя́вина, -ни, ж. = Грузота. Н. Вол. у.
Дебелькува́тий, -а, -е. Довольно дебелый, толстый, плотный.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями. Лохвиц. у.
Надзвича́йний, -а, -е. Необычайный, чрезвычайный. Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чого ніколи не буває. Ном., стр. 288, № 7910.
Перемахлювати, -люю, -єш, гл. 1) Перетасовать карты. 2) Смошенничать. 3) Переписать наскоро.
Потемрити, -рю, -риш, гл. Помрачить. Досада і сльози потемрили їх. Мир. Пов. І. 134.
Стручечок, -чка, м. Ум. отъ струк.
Товстун, -на, м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВОРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.